Хліба багато не буває

— З посівів озимих урожай більш надійний, ніж з ярих, — пояснив причину розширення площ керівник одного з господарств і додав: «Багато хліба не буває. Це не буряки, через які нині маємо клопіт, бо ціна така, що, хоч як крути, а від збитків не відкрутишся».

Загалом, озимі разом з ріпаком та культурами на зелений корм посіяли на 495 тисячах гектарів. Зріс клин під пшеницею — на 47 тисяч гектарів, це плюс 17 відсотків до минулорічного показника. Розширили ріпакові площі. «Сіють те, що вигідно», — уточнив заступник начальника Вінницького обласного управління агропромислового розвитку Володимир Франков. Хоча дехто з фахівців вважає, що ріпак — не наша культура. Чому? Бо майже весь урожай експортується за кордон, здебільшого до Німеччини, де з нього виготовляють біологічні види пального. Тобто найбільшу вигоду мають іноземці, а не ми. Ціна на ріпак висока, тому протягом останніх років посіви цієї культури зросли втричі.

Під цукрові буряки площа теж змінюється. Але в бік зменшення. Минулої осені, наприклад, глибоку оранку під цукристі провели на 106 тисячах гектарів. А нині до збирання мають лише 99 тисяч гектарів. Під наступний посів «солодкого» насіння уже виорали поле на 106,5 тисячі гектарів. Їх теж повністю не засіють. «Треба ще добре подумати, що робити з буряками, — продовжує розмову згаданий керівник господарства. — Затрати дуже великі, а відповідної віддачі нема. Побачимо, що буде з ціною і як йтиме цукор, тоді й визначатимемося з буряками». У нас всі культури стабільні, додав співрозмовник, лише з буряками морока.

За нинішньої ситуації на солодкому ринку площі під корінцями «скидатимуть» і надалі, прогнозують фахівці. І буряки, і цукор, за попередніми прогнозами, у цьому виробничому сезоні будуть збиткові. Збирати врожай буряківникам залишилося менше, ніж на десяти відсотках. Показник урожайності трохи нижчий минулорічного, на круг виходить по 283 центнери. Щоправда, густота посівів була вища. За рахунок цього планують «догнати» минулорічний валовий збір корінців. Однак вони цієї осені не такі солодкі, як торік. Тому прогнози стосовно виробництва цукру істотно різняться. Дехто з фахівців вважає, що на заводах, як і торік, зварять 360 тисяч тонн солодких кристалів, на думку інших, цей показник нереальний, за їхнім припущенням, цукру буде менше приблизно на 50 тисяч тонн.

До кукурудзи у вінницьких хліборобів особливе ставлення. Площі під цією культурою не зменшують. «У більшості господарств навчилися вирощувати кукурудзу так, як книжка пише, — продовжує заступник начальника облуправління агропромислового розвитку В. Франков. — Маємо навіть насіннєві ділянки. З роками відпрацьована технологія вирощування і збирання...» Фахівець з певністю стверджує, що кукурудзи менше, ніж нині, не посіють. Порівняно з 2006 роком площі качанистої розширили майже на п’ять тисяч гектарів. Із 119,8 тисячі гектарів нинішнього кукурудзяного поля врожай вже зібрано на 84 відсотках. Зменшення врожайності майже на 8 центнерів з гектара проти минулого року пояснюють цьогорічною посухою. У тих районах, де не так припікало і мали хоча б трохи більше вологи, ніж на півдні області, врожайність вища. За середнього показника 39,7 центнера з гектара, у Козятинському і Хмільницькому районах кукурудзи зібрали на круг по 65 центнерів, Тиврівському — 56,2, Немирівському — по 54 центнери.

Насіння соняшнику, як відомо, коштує дорого. З другого боку, ця культура дуже виснажує грунт. Відрадно те, наголошує співрозмовник, що навіть за складних економічних умов господарники дотримуються сівозмін. Ця олійна культура в загальній структурі посівних площ не перевищує 5—5,5 відсотка.

До речі, ярий клин на Вінниччині наступного року теж стане більший на 141 тисячу гектарів і загалом становитиме 900 тисяч гектарів. А це значить, що у господарників «доходять руки» і до тих полів, які донедавна, м’яко кажучи, відпочивали.

Вінницька область.