Столиця кримських курортів за своїм рейтингом досягла популярності Греції й Туреччини і наближається до рекреаційного значення Іспанії, півдня Франції, Канар і Мадейри. Для порівняння: курорти Кавказу посіли лише сьому з дев’яти існуючих сходинок у цьому всесвітньому рейтингу.

Щойно у міста-курорту з’явився остаточний генплан, виконаний за два роки київським інститутом «Гіпромісто». На останньому засіданні уряду автономії ухвалено проект корегування попереднього генплану Великої Ялти, яка вбирає у себе Алупку, 22 селища і 8 сіл. Ялта майбутнього — це 28,5 тис. га, із яких 65% займають об’єкти заповідного фонду.

Щоб дати змогу відпочити тут усім бажаючим, до 2025 року проект генплану передбачає збільшення удвічі ліжко-місць в оздоровчих закладах із нинішніх 37,5 тисячі, а відпочивальників із 470 тис. до більш як трьох мільйонів на рік, у тому числі 1,5 млн. душ відпочиватимуть у рекреаційних закладах. Ще стільки само розміститься у приватному секторі місцевого населення, місткість якого має зрости більш як утричі.

Щоб прийняти таку масу відпочивальників, має збільшитися й кількість самих ялтинців, а відповідно, й житло для них. Територію розділять на п’ять курортних регіонів: від Фороса до Сімеїза, від Сімеїза до Гаспри, від Гаспри до Лівадії, від Гурзуфа до Масандри (без Ялти), й гірський Крим.

До 2025 року об’єм житлового фонду з 2,9 нинішніх квадратних метрів має зрости до п’яти мільйонів, з яких 2,1 млн. припаде на нове житло. Буде споруджено приблизно порівну багатоквартирного й садибного житлового фонду з наближенням до європейських норм. Але досягти запланованих показників можна, якщо звільнити 800 га рекреаційної зони, на яких сьогодні розташовані промислові об’єкти.

Буде вирішено й проблему переповненості пляжів. Нині берегова лінія Великої Ялти простяглася на 59 кілометрів. Але 15 з них припадають на порти й скелі, об’єкти природно-заповідного фонду й санітарно-захисну зону. Ще сім кілометрів територій закритих дач і відомчих санаторіїв. Розмістити ж півмільйона планованих пляжників на тридцяти семи кілометрах узбережжя проблематично. Тому міська влада вже нині займається інвентаризацією, після якої визначить кордони відомчих пляжів залежно від фактичної кількості місць у санаторіях і пансіонатах.

Для того, щоб натовпи курортників, що дедалі зростають, без проблем досягали Південнобережжя, потрібно удвічі збільшити пропускну спроможність магістральної мережі, яка вже давно стала затісною. Автотрасу Алушта—Ялта—Севастополь розширять до чотирьох смуг, одну з яких залишать тролейбусній лінії. Оскільки вона повільна, до 2025-го зв’язок між усіма селищами Ялти налагодять швидкісним монорейковим транспортом типу «Ротан», вітчизняної розробки й виготовлення. Побільшає на узбережжі й вертикальних транспортних сполучень.

Для поліпшення екології на в’їздах у населені пункти спорудять автостоянки на 48 тис. авто. В районі Масандри передбачили пересадочну станцію, з якої можна буде дістатися Сімферопольського аеропорту й залізничного вокзалу (їх тут невдовзі буде два). Від неї також протягнеться розгалужена тролейбусна й автобусна мережа на Ялту й Форос.

На порядок поліпшиться також водо- і газопостачання регіону. Кількість води зросте втричі — до 62 млн. кубометрів на рік. Забезпечать це збільшення, згідно з планом, поверхневі джерела Південного гірського схилу, підземні води Байдарської долини та два існуючих водосховища, які докорінно реконструюють. До того ж, передбачено удвічі збільшити пропускну спроможність водоочисних споруд за рахунок їх кардинальної модернізації. Забезпечення газом збільшиться з 54 до 494 млн. кубометрів на рік завдяки проведенню газогону середнього тиску і двох газорозподільчих станцій.

А ось від створення Національного природного парку на території Ялтинського гірсько-лісового заповідника розробники проекту відмовилися. Це при тому, що забезпеченість зеленими насадженнями в місті-курорті сьогодні становить лише 72% від норми. Потрібно озеленити 435 га, в той час як нині маємо лишень 311 гектарів. До речі, на одного постійного мешканця південного берега за нормою має припадати 15 кв. м «зеленого друга», на відпочивальника — 50. Досягти цього не вдасться, бо проектний показник забезпеченості залишається реально на колишньому рівні — 73%. При тому, що кількість транспорту в Ялті зросте удвічі — до 200 авто на тисячу мешканців.

Нагадаємо, що кілька років тому кримське відділення Партії зелених України забило на сполох через те, що гірсько-лісовий заповідник Ялти заходилися перетворювати на Національний природний парк. Тоді інститут «Гіпромісто» вирішив, що збільшення рекреаційної ємності курорту до чотирьох мільйонів душ можливе, якщо ліквідувати Ялтинський гірсько-лісовий заповідник укупі з іще 5,5 тис. га Кримського природного заповідника, змінивши його статус. Маневр інтриги полягав у тому, що коли вже на заповідних територіях закон забороняє будь-яку господарську діяльність, то в Національному парку дозволено будівництво різних рекреаційних об’єктів: санаторіїв, пансіонатів і готелів. Якби цей проект затвердили, то Південне узбережжя, вже й так надто щільно забудоване заможними людьми, було б просто стрімко й навально забетоноване. Від заповідних унікальних гірських лісів, які й є головними легенями, чільним кліматичним ресурсом курорту, — не залишилося б і пенька.

Крим.