На запитання «Голосу України» відповідає політолог Євгеній Копатько

1. Яку коаліцію вдасться сформувати в новій Верховній Раді?

2. Чи буде під час політичних домовленостей зі створення парламентської коаліції і розподілу посад розіграно так звану «золоту акцію»?

3. Чи можливе створення широкої коаліції?

4. Чи розпочне роботу Верховна Рада?

5. Чи стане Юлія Тимошенко Прем’єр-міністром?

1. Логіка підказує, що для певної частини суспільства прийнятна помаранчева або пост-помаранчева коаліція. Мається на увазі «НУ—НС» і БЮТ. Але, з точку зору політичної доцільності, було б логічно створити коаліцію Партії регіонів і «НУ—НС», якщо ми хочемо зберегти єдність України. Природно, тут не обійтися без компромісів і з тієї, і з іншої сторони. Можливий і третій варіант — тривала криза, що знову переросте в перевибори чи в інші конфліктні ситуації.

Хочу відзначити, що сьогоднішня криза має перманентний характер. За останні три роки наша країна пережила революцію, три політичні кризи і п’ять турів виборчих кампаній. Я гадаю, що для населення (електорату) цього занадто багато. Тому, виходячи з логічної точки зору вміння домовитися, і викинувши з лексикону менторський тон, властивий певним політичним силам, компроміс варто шукати саме в цій площині. Я не даю оцінювальну характеристику, подобається мені це чи ні, але в цілому люди не підтримують можливість договору між помаранчевими і біло-блакитними, бо за кожною з цих сторін — свій досить сильний електорат. Тож у суспільстві досягти консенсусу буде значно складніше.

2. Ніякої «золотої акції» немає — це вже очевидно. Якщо домовиться «Наша Україна — Народна самооборона» і БЮТ, то їм ніхто не потрібен. Хоча в такої коаліції і невелика перевага, але Литвин не зіграє такої ролі, як свого часу Мороз. Адже 2006 року була зовсім інша розcтановка сил, а Олександра Мороза чітко асоціювали з людьми, які стояли на Майдані. Особисто мене дивує, що цю людину потім назвали зрадником... А якби з Партією регіонів домовилася «Наша Україна», адже всі знають, що такі переговори були, то хто б тоді був зрадником? Сьогодні БЮТ і «НУ—НС» і так мають більшість, а союз Партії регіонів, комуністів і Литвина потрібних голосів усе одно не дасть.

3. Можливо, широка коаліція — це не зовсім зручний і правильний варіант, але якщо ми хочемо зберегти Україну і по можливості подолати політичну кризу, то я думаю, що є сенс домовлятися. Хоча особисто себе до прихильників такої коаліції я б не зараховував, здоровий глузд підказує, що якщо ми не вийдемо з політичної кризи, то це вдарить передусім по економіці.

4. Робота Верховної Ради залежить від політичних домовленостей. Якщо проаналізувати розстановку політичних сил зараз, то, за великим рахунком, ми маємо унікальний випадок. Партія регіонів, перебуваючи при владі, за всіх недоліків і позитивних моментів на виборах одержала більше голосів, додали істотно БЮТ і комуністи, практично зберегла свої позиції «Наша Україна», увійшов блок Володимира Литвина. Я вважаю, що ця розстановка сил відображає реальний стан суспільства.

Крім того, ми не повинні забувати, що, як і прогнозувалося, рівень мобілізаційної готовності суспільства знижується. На ці вибори людей прийшло менше, ніж на минулі. І якщо криза продовжуватиметься, то на наступні вибори, можливо, прийде ще менше виборців, отже, кожній політичній силі буде складніше набирати свої голоси.

5. Прем’єрство Юлії Тимошенко багато в чому залежить від тих сил, які ведуть переговори. Якщо домовляться БЮТ і «НУ—НС», то, безумовно, Тимошенко очолить уряд, а якщо спільну мову знайдуть біло-блакитні і помаранчеві, то навряд. Я не думаю, що статус опозиції задовольнить Партію регіонів. Хоча і раніше її позиції були досить сильними, вона все-таки пішла на дострокові вибори, компроміс і при цьому зазнала певних втрат. З другого боку, погодившись на перевибори, ця політична сила показала себе хорошим перемовником. Вона послідовно виконує свої домовленості. Приміром, під час кризи в вересні 2005 року (конфлікт між Порошенком і Тимошенко) «регіонали» виявилися гідними союзниками Віктора Ющенка. Коли виникла коаліція в 2006 році після невдалої преміріади, «регіонали», комуністи і соціалісти теж показали себе цілком гідними союзниками, діючи разом, незалежно від того, що мають різні політичні переконання. У Партії регіонів менше політичних голослівних заяв, менторського тону стосовно опонентів. Крім того, за умови домовленості між «НУ—НС» і БЮТ, унаслідок якої Юлія Тимошенко може стати Прем’єром, не варто забувати, що в біло-голубих теж чимало прихильників, і враховувати всі можливі наслідки.

Надія СМІЯН.