У двері стукає зима, і ми, мешканці європейської столиці (!), чекаємо її з жахом. Бо це — собачий холод у наших негазифікованих оселях, без водопостачання, телефону й каналізації... Ще три-чотири роки тому нас запевняли, що електричні мережі підсилять, а то й поставлять ще одну підстанцію. Нині, як і раніше, маємо у своїх домівках замість 220 вольт лише 170—190. Але навіть не це сьогодні нас жахає, а перспектива на кілька діб залишитися без світла. Бо тоді вже, справді, коли за вікном мінусова температура, хоч пробі кричи. Як ось 23 жовтня, коли о дванадцятій дня ні з того ні з сього зникло світло.

Люди, увечері повернувшись додому в сім’ї, марно намагалися додзвонитись до енергонагляду Дарницького району. Диспетчер Собко не церемонився, відшивав, як хотів: «Ви споживачі третьої категорії, у вашому випадку допускається відсутність енергопостачання протягом двох діб. І що ви від мене хочете? Я взагалі можу з вами не говорити!..» — і щоразу кидав трубку. Не з’явилася напруга і на ранок, і в обід наступного дня...

Слів немає. За вікном XXІ сторіччя! Невже за цілісінький робочий день не можна було полагодити світло, а треба сидіти чекати, доки спливуть дві доби? Бо, бачте, так прописано в якійсь ще, мабуть, радянській інструкції 1930-х років?!. Але й не це головне! Увесь час крутиться в голові фраза, кинута отим нечемою: ви, мовляв, третя категорія! Вибачте, сам диспетчер Собко громадянин якої категорії — другої? Його безпосереднє керівництво з «Київенерго», виходить, — першої категорії?!. Бо воно роками з високого стовпа плює (даруйте за непарламентське слово) на нашу проблему?!

Хочеться крикнути: допоки народ у нас буде ходити в третіх категоріях, а якісь чиновники, пройдисвіти — у перших?!.

Мешканці 11-го мікрорайону вулиць Іжевської та Трускавецької (Осокорки).