Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан Амангельди ЖУМАБАЄВ: «Подія, яка стала джерелом нової форми державності, є загальнонаціональною за своїм масштабом»

25 жовтня наша країна відзначає державне свято — День Республіки. Цього дня у 1990 р. була прийнята Декларація про державний суверенітет Казахської РСР. Ця подія символізувала початок нового історичного етапу. Декларація проголосила створення демократичної, соціальної та правової держави, закріпила всі атрибути суверенітету: територію і громадянство, повноту державної влади, бюджет, формування міжнародних відносин, герб, прапор, гімн. Країна самостійно розпочала зміну суспільно-політичного ладу, взявши курс на побудову демократичного суспільства, заснованого на ліберальній ринковій економіці. Ухвалення згодом 16 грудня 1991 р. Закону «Про державну незалежність Республіки Казахстан» остаточно завершило оформлення країни як незалежної та самостійної держави. Історичне значення Декларації полягає й у тім, що вона стала основою для розробки Конституцій 1993-го і 1995 рр., конституційної реформи 2007 р., а також для інших законодавчих актів країни. Тому подія, яка стала джерелом нової форми державності, є загальнонаціональною за своїм масштабом.

Відправною точкою у стрімкому русі до побудови процвітаючої держави стала стратегія розвитку «Казахстан 2030», ухвалена в жовтні 1997 р. Саме в цьому документі вперше було чітко сформульовано довгострокові цілі розвитку держави і визначено конкретні шляхи їхнього досягнення.

Одним з найважливіших пріоритетів стратегії було названо економічне зростання, що базується на відкритій ринковій економіці з високим рівнем іноземних інвестицій і внутрішніх заощаджень. Цього вдалося досягти завдяки забезпеченню стабільності в суспільстві, а сьогодні ми є одним зі світових лідерів з темпів економічного зростання. У списку з 211 країн світу Казахстан за підсумками 1997 р. за рівнем ВВП на душу населення посідав 119-те місце. Сьогодні, за класифікацією Всесвітнього банку, ми ввійшли до верхньої групи країн із середнім рівнем доходу і перемістилися на 88-му позицію, обігнавши такі країни, як Сербія, Болгарія, і впритул наблизилися до Туреччини, Бразилії, Малайзії (ВВП на душу населення наблизився до 7 тис. доларів).

Досягнення високих темпів зростання економіки стало можливим завдяки злагодженій роботі всіх галузей економіки, і у виробництві товарів, і у виробництві послуг. У період з 1993-го по 2006 р. Казахстан залучив 51,2 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій. За оцінками, це більш як 80 відсотків прямих іноземних інвестицій усього Центрально-Азіатського регіону. Ми стаємо не лише одержувачами інвестицій, а і самі усе більше інвестуємо за кордон, освоюючи нові ринки. Так, закордонні інвестиції з Казахстану становлять понад 18 млрд. доларів.

Відповідно до обраного курсу, відбувалося поступове зниження частки держави у виробництві ВВП і збільшення частки приватного сектору. До слова, у жовтні ц. р. в Астані відбувся ІІІ Громадянський форум, на якому були обговорені актуальні проблеми розвитку неурядового сектору, взаємодії з державними органами і бізнесом. У його роботі взяли участь більш як 500 делегатів, зокрема, з Росії, США, Німеччини, представники міжнародних організацій — ОБСЄ, ООН, Європарламенту.

Найважливіша функція НПО — забезпечувати ефективне і гнучке надання суспільно значимих послуг при фінансовій підтримці держави. Наявність економічного і соціального ефекту при цьому підтверджено сьогодні не тільки закордонним, а і казахстанським досвідом. Прикладом можуть служити реабілітаційні програми для дітей-інвалідів, кризові центри для потерпілих від насилля, центри з підготовки і перепідготовки кадрів, проекти із захисту навколишнього середовища тощо. У цьому зв’язку державна підтримка НПО, створення відкритого і демократичного суспільства, яке спирається на право, відповідальність і підприємливість громадян стоять сьогодні серед найважливіших завдань у Казахстані, оскільки країна прагне ввійти до числа 50 найбільш конкурентоспроможних держав світу.

Локомотивом розвитку казахстанської економіки є запаси вуглеводневої сировини. Звичайно, енергетичний сектор, особливо надра казахстанської частини Каспійського моря, привертають увагу міжнародних ділових кіл. Водночас у нашій країні усвідомлюють небажаність концентрації економіки на сировинному секторі і залежності від кон’юнктури світових цін. Як превентивні заходи державою починаються кроки, спрямовані на диверсифікованість структури економіки і залучення інвестицій у переробну промисловість, наукоємні та високотехнологічні виробництва.

Важливим кроком стало створення Національного фонду, який «стерилізує» частину нафтових доходів. Розмір його активів з моменту створення значно зріс. Так, якщо на кінець 2001 р. цей показник становив 1,2 млрд. доларів, то до кінця 2007 р., за оцінками, він збільшиться до 21 млрд. доларів. Важливо відзначити, що при формуванні республіканського бюджету на 2007 р. не передбачалися доходи від нафтогазового сектору, які були враховані в Національному фонді.

Зростає добробут казахстанських громадян, удосконалюється соціальна політика, значно збільшився рівень внутрішніх заощаджень в економіці. Нині на порядку денному стоїть питання про підвищення конкурентоспроможності економіки Казахстану як про найважливішу умову переходу до побудови постіндустріального суспільства у світовому співтоваристві.

За 16 років проведена величезна робота з удосконалення виборчого законодавства. Підсумком такої роботи стала конституційна реформа в країні в 2007 р., відповідно до якої Казахстан трансформувався з президентської республіки в президентсько-парламентську за рахунок наділення парламенту додатковими повноваженнями.

Непорушними принципами зовнішньої політики країни є багатовекторність, збалансованість, єдність зовнішньополітичного курсу і внутрішньої політики. На передній план висунулася економічна дипломатія, заснована на прагматизмі і взаємній вигоді. Метою є пошук конкурентних переваг країни на зовнішніх ринках, раціональне використання чинників взаємозалежності і взаємодоповнюваності економік регіону, сприяння зміцненню зовнішньоекономічних орієнтирів держави, залучення і раціональне використання інвестицій, підтримка і захист інтересів казахстанського капіталу на світових ринках. Пріоритетом зовнішньої політики залишається сприяння процесу створення в країні режиму максимального сприяння здійснюваним економічним реформам.

Казахстан став першою державою пострадянського простору, який подав заявку на головування в ОБСЄ в 2009 р., що є свідченням впевненості в підсумках демократизації суспільства, зрілості зовнішньополітичного курсу і готовності до виконання важливих міжнародних функцій. Упевнений, що задоволення заявки Казахстану, котрий демонструє приклад успішної реалізації системних соціально-економічних і політичних реформ, бере участь у великих регіональних об’єднаннях, які гармонізують відносини між державами Євразії, а також створив унікальну модель міжнаціонального і міжконфесійної злагоди, сприятиме зміцненню авторитету ОБСЄ.

Прийняття в листопаді 2004 р. Генеральною Асамблеєю ООН спеціальної резолюції «Заохочення міжрелігійного діалогу» свідчить про визнання заслуг Казахстану в галузі зміцнення міжконфесійного діалогу. Проведені згодом в Астані два з’їзди лідерів світових і традиційних релігій ще раз підкреслили одностайну підтримку світового співтовариства внеску країни в розвиток культури світу і діалогу між цивілізаціями.

Глобалізація породила безліч наслідків як позитивного, так і негативного характеру. Одним з найнебезпечніших є здатність міжнародного тероризму, що зросла, впливати на світопорядок за рахунок доступу до інформаційних та інших супертехнологій. Казахстан приєднався до 11 з 12 міжнародних універсальних конвенцій по боротьбі з тероризмом. Внеском у дії світового співтовариства проти міжнародного тероризму є створення антитерористичних центрів у рамках Договору про колективну безпеку СНД і ШОС, активним членом яких Казахстан є, а також участь у створенні колективних сил швидкого розгортання ОДКБ.

На азіатському континенті великий потенціал для створення глобальної системи безпеки має ідея скликання Наради із взаємодії і заходів довіри в Азії (НВЗДА), з якою у 1992 р. виступив Президент Н. Назарбаєв на Генеральній Асамблеї ООН. Мова йде про створення ефективного механізму превентивної дипломатії в країнах з населенням у три млрд. чоловік, що займають 72 відсотки Євразійського материка. У жовтні 2002 р. в Алмати відбувся перший саміт НВЗДА, що зібрав лідерів 16 держав. Успіх форуму, який закінчився підписанням Алматинського акта і Декларації принципів НВЗДА про усунення тероризму і сприяння діалогу між цивілізаціями, є незаперечним досягненням зовнішньої політики Казахстану, вагомим внеском у фонд світової дипломатії. Згодом, у рамках НВЗДА був підписаний Каталог заходів довіри, котрий продовжив процес інституалізації цієї нової структури.

Казахстан незмінно виступає за зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Ця позиція підкріплена історичним рішенням країни, яка добровільно відмовилася від четвертого найбільшого ядерного арсеналу в світі. Мало того, ми стали учасниками практично всіх договорів у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення, підписали додатковий протокол МАГАТЕ, продовжуємо зміцнювати ефективну систему експортного контролю.

Послідовно розвиваються наші відносини з країнами світового співтовариства. Важливе місце в цьому посідає співробітництво з Україною, яке розвивається в атмосфері взаємного розуміння і довіри. Позиції двох країн у більшості проблем міжнародної політики збігаються. Це підкріплено позитивною динамікою контактів на вищому та іншому рівнях, і у двосторонньому, і у багатосторонньому форматах. Стрижнем двосторонніх відносин залишається торгово-економічне співробітництво, дуже активно розвиваються міжпарламентські зв’язки.

Додаткового імпульсу в інтенсифікацію розвитку співробітництва між двома країнами додало проведення у 2007 р. такої важливої акції, як Рік Казахстану в Україні, який у лютому урочисто відкрили глави держав. Більше того, у 2008 р. очікується відповідна акція з боку Казахстану — цей рік у нашій країні пройде як Рік України.

Якщо казати про хід проведення Року Казахстану, то акція проходить на високому організаційному і змістовному рівні. За минулий період відбулося безліч заходів. Скажу лише про найбільші з них.

Урочисте відкриття Року за участю президентів двох країн завершилося гала-концертом майстрів мистецтв Казахстану. За участю глав держав також був проведений бізнес-форум «Україна—Казахстан: нові можливості для бізнесу», який сприяв активному просуванню співробітництва і зростанню товарообігу за рахунок розширення взаємної присутності бізнесу і капіталу в економіках двох країн. Так, є всі підстави прогнозувати, що товарообіг між нашими країнами в поточному році досягне 3 млрд. доларів.

Найбільш значимими подіями стали проведення Днів культури Мангистауської області в місті Львів, Днів Астани в Києві і Днів Алмати в Одесі за участю перших керівників відповідних регіонів. Планується проведення Днів культури Карагандинської області в Дніпропетровську.

В Україні відбулися концерти відомих казахстанських виконавців, театрів, оркестрів, різні виставки, семінари, спортивні заходи, тематичні телепередачі.

Буквально днями пройшла презентація двох книг Президента Н. Назарбаєва українською мовою «Політика миру і злагоди» і «Казахстанський шлях». Спеціально для участі в цьому заході з Казахстану прибула делегація Асамблеї народу Казахстану на чолі з заступником Голови Асамблеї (Головою є Президент країни). До складу делегації ввійшли керівники національно-культурних центрів, які, крім запланованих заходів, провели зустріч зі своїми українськими колегами й обмінялися думками і досвідом у справі досягнення міжнаціональної злагоди в суспільстві.

В історії мало прикладів, коли, зберігши між собою єдність, довіру, рівність, братерство, люди змогли створити могутню процвітаючу державу. Ми зробили це. Увесь світ відкритий сьогодні для казахстанців. Наші діти вчаться по всьому світу. Ми будуємо відкрите суспільство. Казахстан відомий світу своєю розвиненою економікою, своїм миролюбством, своєю дружбою народів, своєю політичною стабільністю. І ми впевнено дивимося в майбутнє. А майбутнє — в наших руках. Ми віримо в свої сили і працюємо на себе і на Батьківщину. Ми поставили амбіційну мету — ввійти до числа найрозвиненіших держав світу. Ми хочемо в найближчі десять років збільшити зростання економіки втричі, удвічі — рівень життя, заробітну плату, пенсії наших людей. І ми цього досягнемо. Досягнемо тому, що ми дружні та єдині.