Часом зустрічаються будівлі громадських установ з невластивими місцевості назвами. Є такі й на Поділлі. Кінотеатр «Силістра», магазин «Тутракан»... Це відгомін минулих часів, коли модно було мати місто-побратим в союзній республіці чи соціалістичній країні Європи.

У 70-х роках минулого століття у Кам’янця-Подільського були побратими в Росії — Іваново та Мічурінськ, в Болгарії — Тутракан. Особливої пильності докладалося, щоб контакти із закордоном не виходили за визначені межі і були «ідеологічно правильними». Ті шори не могли дати якихось значних плодів самоврядуванню для взаємного збагачення досвідом. Нині настав зовсім інший час, та далеко не кожен орган самоврядування в Україні вміло використовує його.

Кам’янець-Подільський може похвалитися списком партнерів, який сягнув понад два десятки. З колишніх контактів практично нічого не залишилося. Зате роки становлення незалежності принесли абсолютно нову за духом співпрацю.

Уже з 1993 року Кам’янець почав активно відкривати для себе Польщу. Тим більше, в місті мешкає чимала польська громада, відкрито польську школу, а в університеті є кафедра полоністики, де готують педагогічні кадри для викладання польської мови й літератури.

Польські та українські науковці об’єднали зусилля в Кам’янці для дослідження пам’ятки світового значення Замкового мосту. Польський уряд виділив на це 100 тисяч злотих. Спільна видавнича діяльність, мистецькі пленери, молодіжно-шкільний обмін і гастролі творчих колективів, обмін художніми виставками, організація спільних депутатських клубів, сприяння в розвитку туристичного бізнесу, промислові виставки та інвестиційні ярмарки, партнерські програми за підтримки з Фондів Євросоюзу...

Близькою подільському місту виявилася й Іспанія. Уже більш як десяток років наші танцюристи з великим успіхом гастролюють там, отримуючи запрошення на міжнародні фольклорні фестивалі. Під час проведення ІІІ міжнародного фестивалю «Тера Героїка», що цієї осені відбувся в Кам’янці, в місто залучили 18 іспанських волонтерів. Улітку настане черга українських волонтерів пізнавати Європу. Молодь відвідає не лише кілька дружніх міст Іспанії, а й італійського побратима — місто Понте Ламбро.

А поки молодь налагоджує свої мости, напрацьованими міжнародними зв’язками користуються всі галузі, а головне — підприємці. Скажімо, досвід створення нової моделі економіки — інвестиційно-промислових парків — іспанські партнери передали в Кам’янець безкоштовно, і в майбутньому влада Кам’янця планує започаткувати свій парк у місті.

Коли писалися ці рядки, заступник міського голови Олег Демчук відбув до Туреччини для підписання чергової партнерської угоди. Перші цеглинки дружби з цією країною заклали діти з НВК для слабозорих дітей, котрі представляли Україну на фестивалі в Туреччині. Так само школярі, члени ансамблю «Апельсин», встановили контакти з Японією. Тепер японці їздять у Кам’янець знімати кліпи для свого телебачення, а також шукають місця для вигідного вкладення інвестицій. До слова, місто займає друге місце в області за розміром іноземних капіталовкладень після обласного центру.