Днями радник президента Росії Сергій Глазьєв оприлюднив не тільки бажання знищити потужними ударами українську армію, а й запровадити на «очищеній» від «київських окупантів» території «вільного» Донбасу «автономну фінансову систему і власну валюту». «Економічно Донбас володіє об’єктивною можливістю створити свою банківську і свою грошову систему». За його твердженням, для цього є прекрасна основа. Хто б сумнівався в надійності «основи», коли йдеться про «руку дружби». «Ми можемо допомогти нашим колегам, хто візьме на себе цю відповідальність, створити оптимальну податково-бюджетну систему, — заявив радник і навіть пообіцяв привабливу перспективу: — Це забере два-три місяці, протягом яких треба буде нашими кредитами підтримати податково-бюджетну систему Донбасу від колапсу... Це також цілком розв’язуване завдання. Гадаю, це в Києві розуміють...».

У Києві розуміють інше: якщо Росія підтримуватиме кредитами всі свої ненажерливі апетити до чужих територій, то колапс охопить її власну фінансову систему. Але оскільки там лише обіцяють, а зі «шлюбом» традиційно не квапляться, то потенційна лугандонська валюта не викликає захвату навіть в «отаманів» самопроголошених і незалежних від Сонця «республік». Вони звикли дерибанити щось конкретніше, ніж розмальовані «оптимальністю» папірці. Тим паче що Кремль Криму вже «допоміг», і порожні полиці та пляжі — найліпше підтвердження обіцяного ним «покращення». Міцний фундамент, «зцементований рукою дружби», перетворюється на пісок: повіяв вітер, і «прекрасна основа» засипає очі в іншому місці. Одне слово, чекають на «Рассєю», як на Месію, а щоразу вигулькує сатана.

Утім, Глазьєв проспівав і умив руки: адже не йому бути жертвою «автономного експерименту». Головне, підбити на нього інших, а далі хай самі розбираються, як виживати. У Москви і без Донбасу є кого захищати. Російськомовних он і в країнах Балтії ображають: недаремно війська цими днями на масштабних навчаннях у Калінінградській області отираються біля кордону з ЄС...

З’ясувалося, що радник Путіна не єдиний ініціатор створення «конвертованої» на базарах Луганська-Донецька валюти. Вчора одержала з Москви від «Народного фронту Новоросії» (!) прес-реліз за «підсумками експертного обговорення ситуації в Донецькій і Луганській областях України», текст якого підтверджує: «фальшивомонетників» високого рангу в органах федеральної влади більше, ніж газових родовищ на півночі Уралу.

Учасники круглого столу, як сказано в «документі», шукали шляхи до припинення збройного конфлікту і дійшли висновку, що найкоротша дорога до встановлення миру — це «заходи воєнно-технічної підтримки і добровольчого руху з Росії на підтримку оборони мешканців ДНР і ЛНР» та інші не менш ефективні способи встановлення процвітання на багатостраждальній землі. Дуже логічно! Міномети як символ миролюбства — це саме те, що найбільше потрібно мешканцям Сходу. Навіть друга державна поступається в переліку «насущних» вимог бажанню опинитися під вогнем покидьків з «добровольчого руху» Росії...

Хоча, як подивитися на карту геополітики. Це з Києва Донбас — Схід України, а з Москви — «економічні можливості Донбасу дають йому всі підстави бути повною мірою самостійним регіоном, незалежним від України». Такий «обґрунтований» аргумент в унісон Глазьєву та іншим «достойникам» з Державної Думи прокукурікав «офіційний представник ДНР у Росії», себто в московській підворітні, Олексій Муратов. Ще один «сходознавець», керівник якогось російсько-українського інформаційного центру (у ФСБ на посади не скупляться) Олег Бондаренко взагалі перепльовує соратників в оптимізмі: «Донецька і Луганська народні республіки досить швидко і легко можуть відродити свої економіки і стати профіцитними, економічно самостійними регіонами за умови припинення збройної агресії з боку Києва...». Із вправністю провінційного фокусника цей «обізнаний» в економіці «експерт» прожонглював «статистикою» і підбив остаточний висновок: «Донецька і Луганська народні республіки не залежать економічно від інших регіонів України». (Найкумедніше, що за цією логікою і новостворена «Лисичанська народна республіка» не залежить від «Луганської». А якщо якась вулиця славного Лисичанська оголосить про свій вихід з території міста, то і її економічна система стане самостійною без «ЛНР-2»).

Зачарованим перспективою автономного процвітання доведеться нагадати, що казки «всіх годує Донбас» уже давно спростовані цифрами і людьми, які оперують фактами, а не мильними бульками від сумнівних експертів. Насправді «всеукраїнська годувальниця» одержувала ще «до збройної агресії з Києва» з держбюджету майже удвічі більше, ніж відраховувала (важко уявити, скільки грошей доведеться вкласти в регіон після вигнання всіх «добровольців» і ліквідації залишеної ними розрухи). Між іншим, «екстремістська» Галичина одержує дотації, порівняльні з її внеском у держбюджет. Тому не треба кричати, що «бандерівці» виривали шмат хліба з рук «профіцитних» донбасівців. За словами Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, нині рівень розрахунку центру з Донбасом відбувається у пропорції 2:1. «Ми з Донецька і Луганська загалом недоотримали 422 мільйони гривень податків. При цьому пенсії, зарплати, пільги та субсидії закрили до копійки... Загальний обсяг дотацій на Донецьку і Луганську області становить 34 мільярди гривень. Це те, що бюджет виділяє на фінансування вугільної галузі, і те, що робить центральний бюджет для того, щоб дати шахтарям роботу і не вигнати їх на вулицю (до речі, в самій Росії керуються зовсім іншою логікою: в сусідній Ростовській області та на Кузбасі відбулося масове «умертвіння» шахт. — Авт.).

... Власна валюта Донбасу знадобиться йому хіба що для написання смертельного вироку економіці краю. Завезені й місцеві головорізи, між тим, за свої «ратні труди» одержують «гонорар» у твердих зелених банкнотах. Очевидно, економіка їхніх самостійних кишень тісно прив’язана до зображення Бенджаміна Франкліна...