Не вгадаєте, ким сьогодні сумські мами і бабусі страхають своїх нетям-карапузів. Бабою Ягою, Кощієм Безсмертним чи триголовим змієм, як раніше, вже не лякають... Нині найбільшою страшилкою для маленьких сумчан стали... водії міських маршруток. І небезпідставно. Буквально тиждень тому сам чув на тролейбусній зупинці (автобуси з міських маршрутів уже років сім тому корова язиком злизала. — Авт.), як молода мама страхала свого п’ятирічного шибеника: «Добігаєшся, Ромцю, що потрапиш під колеса дяді з маршрутки. Вони таких непосидьків по запаху вловлюють».

Колеса як засіб вибивання прибутків

На тлі викрутасів і фортелей водіїв маршруток навіть бувалі гонщики з «Формули-1» — немовлята капловухі. Навести факти? Із 226 дорожньо-транспортних пригод, зафіксованих у Сумах за неповні дев’ять місяців цього року, майже п’ята частина припадає саме на маршрутки. Себто кожна вісімнадцята кудись «в’їхала». Як результат, шестеро покалічених. Утім, за словами заступника командира роти дорожньо-патрульної служби Сумської ДАІ Олександра Мяуса, ця статистика навіть на квіточки не тягне, оскільки їхня служба щомісяця в середньому фіксує ще близько півтисячі порушень з боку автоперевізників. Однак є й інший бік медалі. Не менше випадків травм, отриманих сумчанами під час карколомних гонок, взагалі не потрапляють до міліцейських протоколів. Як не потрапило до них, скажімо, порушення, внаслідок якого мій сусіда «розжився» травмою грудної клітини під час різкого гальмування водієм маршрутки. Коли за кермом 12 годин поспіль, а саме так працюють сумські автоперевізники, від травми до трагедії — півкроку. На жаль, усі — і правоохоронці, і влада — дивляться на «автобешкетників», які постійно наражають життя сумчан на смерть, з олімпійським спокоєм.

Від безчинств маршрутників на дорогах вже стає не по собі. На зупинках автотранспорту кожен водій «скаженого» таксі готовий дибки поставити свою маршрутку в гонитві за зайвою гривнею... Посеред проїжджої частини дороги, впоперек дороги, на тротуарах, боком і, даруйте, навіть рачки, перекриваючи рух транспорту. Коли маршрутка напівпорожня, то на швидкості 20—25 кілометрів за годину вихиляють автомобільним задом у пошуках клієнта: обнюхують кожен телеграфний стовп, облизують кожне дерево, гальмують через кожні десять метрів. Не перед пенсіонерами і не перед ветеранами-пільговиками, звісно. Абсолютна більшість представників водійського племені старих упритул не бачать. Для них «дармоїдів» не існує. Їду якось маршрутом №34. У салоні ми тільки вдвох з племінником. На зупинці біля ЦУМу двері маршрутки відкриває щонайменше ветеран Першої світової й чемно запитує дозволу на пільгову поїздку. У відповідь — брутальний відворот: мовляв, йшов би ти діду... пішки. Саме в цій маршрутці вже кілька років висить образливий для людської гідності авторський віршик, який порівнює людей зі свинями. Попри моє наполягання нахабний віршомаз так і залишив на зупинці ветерана зі сльозами на очах. Тож, аби перехитрити нахаб, немічні старики просять сусідів по зупинці «голосувати» за них. Інколи хитрість спрацьовує. Але дуже рідко.

...Отже, повзуть, мов черепаха, коли напівпорожні, і мчать — коли утрамбують салон пасажирами. Ледь не перев’язана мотузками допотопна «ГАЗель» зривається з місця і обходить на віражах найкрутіші іномарки... Водночас лівою рукою водій дає здачу, правою — розмовляє по «мобільнику», а керує — колінами. Тож уже за хвилину після початку гонки адреналін страху в салоні у кілька разів перевищує всі допустимі норми. Одні — хапаються за серце, інші — закривають з переляку очі, треті — тягнуться за ліками. На зворотному шляху водій вдається до такої самої екзекуції. І всі ці знущання над людьми заради зайвої копійки. Виникає цілком закономірне запитання: чому для абсолютної більшості сумських автоперевізників не існує правил дорожнього руху і закони неписані?

Бізнес на «стовпах»

Сотні сумчан хоч сьогодні озвучать «зізнання» самих автоперевізників, мовляв, з таким дахом, як за мною —мені всі правила до лампочки.

— І це правда, — з гіркотою зізнався у розмові зі мною один з високопоставлених офіцерів обласного управління ДАІ в Сумській області. — Тільки-но наша служба когось з перевізників за серйозні порушення бере на «гачок», як закулісні «режисери» зчиняють такий лемент, що вуха закладає.

Останній такий випадок трапився якраз напередодні недавніх виборів. Після виявлення істотних і масових порушень водіями одного з найпрестижніших сумських маршрутів інспектори ДАІ вирішили зайнятися ними всерйоз. Однак за якісь три дні на них прийшла скарга від... одного з народних обранців. Через грізний запит до МВС їх звинуватили в упередженості й в замовних діях на користь політичних опонентів. Після цього з Києва надійшла вказівка: «Не кантувати». Це надихнуло решту «пекельних водіїв», які продовжують чинити свавілля на дорогах. Схоже, наявній місцевій дорожній інспекції фізично не до снаги взяти під контроль місто. А питати про це варто в гарячих міністерських голів, які своїм розпорядженням трансформували роту дорожньо-патрульної служби міста аж у цілий... взвод.

— «Підганяли» під євростандарт, — іронізує один з офіцерів-даїшників, — мовляв, галопуйте до цивілізації.

Бігти — не значить добігти. Хіба що тільки поперед батька в пекло. Візьмімо Велику Британію, де дорожню ситуацію загалом відслідковує близько 2 мільйонів(!) відео- та кінокамер. А на наших спецавтомобілях — жодного бортового комп’ютера, тобто індивідуального засобу контролю за вуличним рухом. Тільки й того, що п’ять переносних радарів. З таким оснащенням хіба що в пампаси бігти, де ані машин, ані доріг. Саме тому чимало водіїв гребують приписами дорожнього руху. А відтак частенько виїздять на маршрути без медогляду, дорожніх путівок, а то й з похмільним синдромом. Якщо ж попадеться — штраф у 350 гривень. А в разі чого — хазяї «відмажуть». Деякі забралися так високо, що до них і з жердиною не доскочиш. Тож два колишні працівники розформованого відділу транспорту сумської міськради, котрі записали на підставних осіб півтора-два десятки власних маршруток, виглядають на їхньому тлі повним непорозумінням.

Як результат, провінційними Сумами лише з п’ятьма сучасними магістралями (решта шляхів придатна лише для гужового транспорту. — Авт.) «розгулює», вдуматись тільки, 600(!) маршрутних таксі! Ще з дві сотні, за словами даїшників, ширяють примарами на вулицях міста. Вас цікавить, як на все це реагують конкуренти? Як мокре горить.

Поза конкуренцією

У середині 90-х тодішня міська влада, як паразитів, почала знищувати конкурентів під корінь. Першими осиротіли сумські внутрішні маршрутні автобуси. За ними «батьки» намагалися сплавити у безвість також тролейбусне депо з усім гамузом. І будьте певні — сплавили б, якби на минулорічних виборах сумчани не турнули «благодійників» з владних крісел. Дякувати Богові — новій команді вдалося призупинити десятирічний шабаш попередників. Торік, приміром, спільними зусиллями скинулися на десяток тролейбусів, цього року прикупили ще чотири. Однак з урахуванням, що сотня автобусів у Сумах «випарувалася», а тролейбусний парк за цей час скоротився вдвічі — це крапля в морі. Тому тролейбусне депо вирішено перетворити на комбіноване транспортне комунальне підприємство, яке наступного року планують доукомплектувати чотирма десятками «Богданів».

— Могли б і більше, якби уряд сумлінно виплачував субвенції за перевезення пасажирів пільгових категорій, — зітхає заступник міського голови Віктор Фінашко. — Місто просило у Кабміну для покриття витрат 10,6 мільйона гривень субвенцій, уряд погодився на 7 мільйонів, а виділив від початку року лише 1,5 мільйона гривень.

Саме тому автоперевізники ще вибрикують й намагаються диктувати міській адміністрації свої умови.

Утім, виконком Сумської міськради на чолі з міським головою Геннадієм Мінаєвим намагається перехопити ініціативу й потроху перебирає транспортні віжки до своїх рук. Однак опоненти, щоб і надалі в своїх руках зберегти монополію на пасажирські перевезення, пручаються, немов породисті іспанські бички. Сьогодні, наприклад, виконком уже розірвав договори з 11 перевізниками, які не виконали умов попереднього конкурсу: не замінили обшарпаних, допотопних і маломістких мікроавтобусів, від яких за версту тхне пліснявою, сучасними. Наступний «розбір польотів» має відбутися під час конкурсу в лютому 2008 року.

Суми.

Мал. Володимира ВАСЬКОВЦЕВА.