СЬОГОДНІ В НОМЕРІ

Щоб приймати результативні рішення, треба шукати союзників

Позови про визнання неправомірними дій ЦВК щодо встановлення результатів виборів 30 вересня написані «під кальку».

Так вважає представник БЮТ у ЦВК Володимир Пилипенко. Нині у Вищому адміністративному суді перебувають відповідні позови від Всеукраїнської партії народної довіри, кандидатів у народні депутати Юрія Сахна (Партія вільних демократів), Івана Бондарчука (Соцпартія), Сергія Гмирі (Компартія). За словами Володимира Пилипенка, усі вони однаково оформлені, а також надруковані на одному принтері. Відтак, припускає фахівець, є спільний замовник, який хоче відтягнути засідання новообраної Верховної Ради.

***

Лідер Комуністичної партії Петро Симоненко не вірить в ухвалення Вищим адміністративним судом справедливого рішення у справі про визнання неправомірними дій ЦВК. На думку політичного лідера, справедливий судовий вердикт мав би зобов’язати перерахувати голоси на всіх виборчих дільницях та покарати тих, хто грубо порушив закони. Петро Симоненко, зокрема, сказав:

— Комуністи, як відповідальна політична сила, вважають за обов’язок добиватися дотримання законів України і норм міжнародного права всіма, незалежно від посад та матеріальних статків.

Чільник Компартії наголосив, що позов до Вищого адміністративного суду має, «окрім юридичного, ще й величезне суспільне значення». Водночас Петро Симоненко звинуватив БЮТ та «Нашу Україну—Народну самооборону» у спробах підкупу майбутніх депутатів з різних фракцій Верховної Ради шостого скликання, бо члени цих блоків «не впевнені в стабільності «помаранчевої» коаліції, яка налічує ледь більше ніж 226 «депутатських багнетів».

***

Блок «Наша Україна—Народна самооборона» подав заяву до Вищого адміністративного суду про залучення його стороною на боці ЦВК у справі КПУ проти Центрвиборчкому. Про це заявив член блоку Микола ОнІщук. Він переконаний, що позов комуністів не має жодних шансів на задоволення, бо «не містить належного обґрунтування, чому саме постанова ЦВК про встановлення результатів виборів має бути визнана протиправною, тобто такою, що не ґрунтується на результатах виборчого процесу». Подаючи позов, гадає Микола Оніщук, комуністи керувалися бажанням «затягнути щонайменше на п’ять днів оприлюднення результатів виборів і перенести дату першого засідання Верховної Ради шостого скликання».

***

Представник НУ-НС Роман Зварич вважає, що оскарження Компартією результатів виборів спрямоване на реанімацію «антикризової» коаліції. Так він прокоментував ухвалу Вищого адміністративного суду про призупинення публікації результатів дострокових парламентських виборів у офіційних виданнях у зв’язку з позовом КПУ, повідомляє прес-служба.

— Узагалі дивно, що Вищий адміністративний суд ухвалив рішення про провадження справи за позовом комуністів. Адже є як формальні, так і матеріальні підстави, на які можна було б послатися і відмовити у розгляді цієї справи, — вважає Роман Зварич.

***

Ніхто з Партії регіонів не підтримає лідера БЮТ Юлію Тимошенко на посаду Прем’єр-міністра. У цьому запевняє член Партії регіонів Ганна Герман. Вона також сподівається, що її партія не допустить пакетного голосування по 12 законопроектах, передбачених у доповненні до угоди про створення коаліції демократичних сил. Ганна Герман вважає: поки що рано прогнозувати які-небудь дії у разі винесення цих законопроектів на голосування. Так само, як передчасно говорити і про створення коаліції демократичних сил, як про доконаний факт. «Вони самі себе знищать. Досвід є», стверджує політик.

***

Заяви можливої демократичної коаліції розкритикував глава секретаріату Президента Віктор Балога. Зокрема, він заявив, що парламентська коаліція і уряд не можуть втручатися у сферу конституційних повноважень Президента.

— За Конституцією, тільки глава держави забезпечує нацбезпеку, складовими якої є комплекс питань оборони, військово-технічного співробітництва, енергетики. Тому рішення у цій площині може приймати Президент і РНБО, але ніяк не парламентська більшість або уряд, — наголосив Віктор Балога. — Отже, завдання щодо змін у військовій організації держави та секторі безпеки, контрактного комплектування армії можуть ставити глава держави і РНБО, але ніяк не коаліція.

На думку Віктора Балоги, на порядку денному учасників майбутньої більшості гостро стоїть питання коаліційної стійкості, адже відсутність у сесійній залі бодай трьох депутатів унеможливлює результативне голосування.

— Рішучість очікуваної парламентської більшості домогтися, аби голосував особисто народний депутат, а не його картка, слід тільки вітати. Водночас це вимагає створення резерву голосів, а отже — пошуку союзників, — вважає він.

***

Сцену, встановлену Партією регіонів на Майдані незалежності з боку Головпоштамту, почали демонтувати. Однак на центральній столичній площі залишається ще кілька рекламних та один польовий намет.

Водночас представник Партії регіонів Тарас ЧорновІл запевнив, що «регіонали» не збираються виводити людей на вулиці, бо в цілому не мають наміру опротестовувати результати дострокових парламентських виборів. Він також назвав політичною корупцією пропозицію «помаранчевих» політичних сил про надання для опозиції посад в уряді та керівництві парламенту. Це би означало прийняти на себе відповідальність за дії влади, переконаний Тарас Чорновіл. Однак підкреслює, що це його особиста думка. Мовляв, «офіційно це питання в партії не розглядалося».

***

Президент Віктор Ющенко вважає, що перше засідання Верховної Ради шостого скликання має відбутися наприкінці жовтня або у першій декаді листопада. Про це він заявив у Лісабоні після завершення зустрічі з президентом Португальської Республіки Анібалом Каваку Сілвою.

Віктор Ющенко також наголосив на необхідності співпраці більшості й меншості у новому парламенті і на тому, що вони мають відчути відповідальність за політичну стабільність.

***

Блок Литвина визначиться з форматом своєї роботи у Верховній Раді 6-го скликання тільки після складання депутатами присяги. Цей намір підтвердив кандидат у депутати від блоку Олег ЗарубІнський. На його думку, підписання будь-яких угод про створення коаліції до початку роботи новообраного парламенту є тільки намірами політичних сил. Представник Блоку Литвина переконує:

— Ми увійдемо в сесійний зал, усі 20, як один, складемо присягу, проведемо засідання фракції, виберемо голову фракції, вповноважимо його і, можливо, ще кількох особистостей вести офіційні переговори. Саме так має бути в цивілізованій державі.

О. Зарубінський також зазначив, що Блок Литвина розглядає варіант створення коаліції з політичними силами, а не входження до її складу.

Шенген наступає на п’яти нашим євроінтеграторам

З першого січня Шенгенська зона розшириться до кордонів України. Це означає, що візи в Європу видаватимуть за однаковими правилами, і всі вони стануть платними. Зокрема, короткотермінова коштуватиме 35 євро, довготермінова — 60. Уже зараз багато експертів говорять про те, що це ускладнить контакти українців з європейцями.

У Лісабоні на саміті Європейської народної партії Президент України Віктор Ющенко заявив: він сподівається на те, що до кінця 2007 року Європарламент і Верховна Рада ратифікують парафовані влітку угоди між Україною та ЄС про спрощення візового режиму і реадмісію, повідомляє прес-служба глави держави. Це, мабуть, дасть можливість багатьом прошаркам населення (студентам, ученим, журналістам) одержувати візи за спрощеною процедурою. Однак точних даних про те, хто зможе стати «в’їзним» у Європу і якою насправді спрощеною буде схема видачі дозволів, досі невідомо.

Ще одним важливим елементом візової політики України в контексті розширення Шенгенської зони Віктор Ющенко назвав необхідність підписання з усіма країнами-сусідами двосторонніх угод про малий прикордонний рух. На переконання глави держави, ці кроки плюс «ефективна робота реадмісійної служби, формування відповідної інфраструктури», яка на українському кордоні забезпечувала б розв’язання проблем нелегальної міграції, є головними в баченні українською стороною своєї візової політики з ЄС.

Водночас тема відносин з Україною була лише одним з аспектів саміту, головною темою якого стали переговори щодо нового конституційного договору. Нагадаємо, що попередній проект Конституції не підтримали на референдумах Франція та Голландія. У такий спосіб інтеграційні процеси в Євросоюзі були припинені, а лідери країн-членів вели інтенсивні переговори про створення нового Основного Закону.

У четвер увечері після напружених консультацій лідери ЄС дійшли згоди щодо проекту європейського договору. За словами джерел у дипломатичних колах, передають «Подробиці», політикам вдалося вирішити два головні спірні моменти і подолати опір Італії та Польщі, що погрожували заблокувати прийняття договору. Італія була незадоволена скороченням кількості її депутатів у Європейському парламенті, а Польща вимагала змін у системі прийняття рішень ЄС. Очікується, що новий європейський договір буде підписано 13 грудня 2007 року і введено в дію у 2009 році після ратифікації парламентами країн ЄС.