...А в сусіда пенсія більша

Нашу читачку з Чернігова Світлану Бариш заінтригували повідомлення кримського власкора Віктора Хоменка про оформлення пенсій на неіснуючих людей в Ялті. У своєму листі до редакції вона написала, що у Чернігові «з нарахуванням пенсій має місце теж корупція». Жінка повідомила про те, як відправила десятки листів у вищі інстанції Києва, Генеральну прокуратуру, але ніхто не знайшов можливості розібратися її справою по суті. «А в нас всі докази є!» — пише вона.

Зі Світланою Миколаївною невдовзі ми зустрілися. Як з’ясувалося, вона з чоловіком працювала на Навойському гірничо-металургійному комбінаті в Узбекистані. Підприємство купує для своїх працівників, які вийшли на пенсію, помешкання в Україні. Тож чимало «узбеків» (а це переважно українці та росіяни) у такий спосіб отримали квартири в одному будинку в Чернігові.

Мешканці цієї багатоповерхівки жили спокійно, дружно, поки не обмінялися інформацією про те, хто яку має пенсію.

З’ясувалося, що хоч заробітки у всіх були високі, дехто має пенсію вдвічі вищу, ніж у Баришів. Останніх це насторожило. Спочатку вони спробували розібратися в місцевому відділенні Пенсійного фонду України, чи не трапилася якась помилка. Але їх заспокоїли, що все обраховано правильно. Такі само відповіді надійшли і з Києва. Зрештою, Бариші звернулися до правоохоронних органів. Міліція зробила відповідні запити в Узбекистан. Розбіжностей у довідках, наданих Пенсійному фонду, і тими, які надійшли з гірничо-металургійного комбінату, не виявлено.

Зрозуміло, який характер стосунків склався після цих розслідувань між сусідами по будинку. І все-таки Світлана Миколаївна впевнена:

— Наші сусіди за «гарні» довідки, очевидно, добре заплатили.

Чи так це, чи ні, з’ясувати нині важко. Дуже дрібна ця справа для міждержавних відносин України, щоб надсилати в Узбекистан клопотання про відповідне ретельне розслідування. Єдиний висновок можна зробити з вищесказаного: у пенсійному законодавстві треба передбачати й такі нюанси. Але виникають й інші.

Не секрет, що в Узбекистані мінімальна пенсія значно нижча, ніж в Україні. Тож узбецькому пенсіонеру вигідніше ставати українським пенсіонером.

Як повідомила С. Бариш, тільки їхнє підприємство збудувало багатоповерхівки для своїх пенсіонерів ще в кількох обласних центрах. Отож виникає запитання: чи це справедливо, коли Україні додаються пенсіонери інших держав з відповідними пільгами, високим грошовим забезпеченням? Чи не правильніше було б, якби їх утримували ті держави, в розвиток яких вони вклали свої сили, трудовий внесок?

...У редакційній пошті ще один лист на «пенсійну» тему. Написала його Надія Бебко з Гірська Щорського району. Вона розповіла про сусідку Г., яка після смерті матері у 1993 році «з березня по листопад проживає в селі, працює на городі».

«Як приїде вона у Гірськ, — пише читачка, — то й починаються сварки з сусідами. Всі їй не такі: то дурні, то хворі, то п’яниці. Ображаючи старших людей, показує свої грішні місця. Навіть одній жінці під час сварки перебила руку, за що була притягнута органами міліції до адміністративної відповідальності. Увесь час веде себе дуже негативно. Нема у селі жодної людини, з якою вона підтримувала б дружні стосунки. Дозвольте спитати, за що вона отримує пенсію? Де вона взяла стаж?».

Навряд. Адже пенсійне законодавство в нас дуже ліберальне. Більшість пенсіонерів, які по 30—40 років працювали на фермах, трактористами, отримують стільки ж, як ті, хто міг декілька років «прогуляти», а потім у відповідний період схаменутися і попрацювати на гарну пенсію. Такі парадокси нинішньої пенсійної системи. Сподіваємося, Верховна Рада нового скликання перегляне її. Адже передвиборні програми практично всіх блоків передбачають удосконалення пенсійного законодавства. Працелюби мають отримувати значно більшу пенсію, ніж ті, хто байдикував і не дуже переймався поповненням свого внеску до Пенсійного фонду.

Чернігівська область.

На знімку: Світлана Бариш на зустріч принесла декілька тек свого пенсійного розслідування.

Фото автора.