На Вінниччині в райцентрі Гайсин відновлено «лежачий» завод

— Я знаю, що нині мало хто ризикує витрачатися на те, щоб поставити на ноги який-небудь старий цукрозавод, — каже генеральний директор концерну «Укрпромінвест» Олексій Порошенко. — За такої вакханалії на ринку цукру, як у нас, можна все втратити. Мені про це казали навіть деякі ділки. Пропонували відступитися від «лежачого» заводу. Видно, вже накинули на нього оком, чекали слушної нагоди, щоб пустити обладнання «під ніж». Але я сказав: хлопці, ви ж не завод ріжете, а долі людей.

О. Порошенко зізнається, що теж ризикував. Але робив це з розумом. Концерн уже має чималий досвід у виробництві цукру на Вінниччині. Починаючи з 2000 року тут вирощують буряки і варять з них солодкі кристали. Спочатку модернізували Крижопільський цукрозавод, пізніше — Погребищенський, тепер — Гайсинський.

Щоразу вдосконалення заводського виробництва починали з... поля. Задовго до реконструкції «лежачої» цукроварні (в Гайсині завод не подавав гудка чотири роки) взялися за формування зони бурякосіяння. «Добрий господар повинен мати свої буряки, а не ходити по полях з простягнутою рукою», — каже пан Порошенко. Одними лише буряковими гектарами теж не обійтися. Щороку на одному місці солодкі корінці не будеш сіяти — земля виснажиться. Щоб по-науковому сформувати сівозміну, слід вирощувати ще й зернові. Тому й створили в Гайсині продовольчу компанію «Зоря Поділля». Взяли в оренду 25 тисяч гектарів землі. З них десять тисяч нині під цукристими. Поле мають намір розширити ще приблизно на 12 тисяч гектарів, поки що власної сировини не вистачає для повного завантаження потужностей заводу. Земельні паї передали в оренду селяни не лише з Гайсинського, а й із сусіднього Теплицького району Вінниччини та Христинівського — Черкащини.

По 500 центнерів коренів збирають нині в «Зорі Поділля». Зернових мають в середньому на круг по 46 центнерів. За умов нинішніх засушливих весни і літа — непоганий результат.

— Поля, які не заростають бур’янами, а віддячують людям урожаєм, є найкращою агітацією для власників паїв, — каже директор «Зорі Поділля» Анатолій Шульга. —Тому селяни самі пропонують взяти свої ділянки в оренду.

За словами пана Шульги, урожай формують не всліпу, а з використанням сучасних технологій. «Обов’язково обстежуємо грунти перед сівбою, — каже співрозмовник. — Фахівці визначають, чого потребує те чи інше поле, тобто яких саме не вистачає поживних речовин для отримання запланованого врожаю. Складаємо технологічні карти і на їх основі «підгодовуємо» лани. Так ми робили навесні, коли сіяли ранні зернові, так зробили й тепер, перед сівбою озимих, вісім тисяч гектарів відвели під них. А ще у нас є такі машини й механізми, на які селяни дивляться як на диковинку. Комбайни, навантажувачі, обприскувачі, сівалки з компакторами — все це закуплено за кордоном».

Завод ще не працював, а на його забезпечення вже було задіяно понад тисячу робочих рук. П’ять мільйонів гривень податків сплатила продовольча компанія за минулий рік.

Гайсинський цукрозавод після реконструкції став найпотужнішим в області: 5 тисяч тонн коренів тут переробляють за зміну. Загалом обладнання розраховане на 6-тисячну добову потужність. Вийти на неї мають намір наступного року. «Такого обладнання, як у нас, не побачите на жодній цукроварні держави, — з гордістю каже О. Порошенко. — Я побував у деяких зарубіжних країнах, ознайомився, як там ефективно, до краплини, видушують з буряків сік, і перейнявся бажанням упровадити саме такі технології на Гайсинському заводі. Це нам удалося. Ви думаєте, чому таку велику суму грошей витратили? Щоб запустити завод, достатньо було 2—3 мільйонів гривень, а ми витратили 100 мільйонів! Назвіть мені ще такого інвестора, який дав би на одну цукроварню стільки грошей. Не назвете, бо його немає».

Дев’ятсот робітників і спеціалістів задіяні нині на виробництві цукру на відновленому Гайсинському підприємстві. Загалом на вирощуванні сировини та її переробці знайшли роботу дві з половиною тисячі людей. Планується, що в перший сезон на заводі варитимуть цукор протягом ста діб. За цей час буде перероблено понад 500 тисяч тонн буряків. З них отримають не менш як 60 тисяч тонн цукру.

— З уведенням у дію нового виробництва цукрозаводи «Укрпромінвесту», — стверджує головний консультант компанії Владислав Селітбовський, — сумарно вироблятимуть приблизно 10 відсотків вітчизняного цукру.

Віктор СКРИПНИК.

Вінницька область.

Коментар

Григорій Заболотний, голова Вінницької облради:

— Ми даремно витрачали час, коли шукали інвесторів по світах. Ніхто не хотів вішати собі ярмо на шию. Тепер переконалися, що свій інвестор — найнадійніший. Зарубіжний досвід підказує, що у перспективі цукор варитимуть на великих виробництвах. Лише за таких умов можна запровадити сучасні технології й досягти ефективності виробництва та високої якості продукції. На старих цукроварнях цього зробити, на жаль, не вдається.

Стосовно інвестицій у цукрову галузь області маємо ще один гарний приклад. Після шести років простою запрацював і Моївський цукрозавод, що в Чернівецькому районі. Відновив його роботу теж свій підприємець — керівник приватного сільгосппідприємства «Кряж» Іван Мовчан із сусіднього Крижопільського району. Інвестор витратив кошти ще й на підведення газу до цукрозаводу, а це означає — і до села також. Півтисячі трудівників знову повернулися в цехи і нині зайняті звичною справою. Відновлення роботи заводу так схвилювало людей, що в той день навіть заняття відмінили у школі — дітям цукроварів теж хотілося бути свідками урочистої події.