SOS!

Лист, що надійшов до кримського корпункту, змусив негайно провести журналістське розслідування чергового земельного скандалу на околиці Сімферополя. Він виявився зовсім не схожим на безліч подібних і, водночас, на жаль, типовим для нашого нинішнього «владно-безвладно-недоладного» буття.

...Біда звалилася зненацька на ВАТ «Підприємство ВІТЕК» — сертифіковану паливно-заправну компанію, яка вже одинадцять років поспіль займається заправкою авіапаливом повітряних суден у міжнародному аеропорту столиці АРК «Сімферополь».

Не захистило від «жадаючих землі» навіть бездоганне реноме цього великого підприємства — законослухняного платника податків, що вкладає великі кошти в розвиток матеріально-технічної бази й удосконалення технології заправки літаків, за що має чимало відзнак.

Як свідчать представлені редакції керівництвом ВІТЕКу оригінали документів, 22 червня 2004 року ця компанія за договором купівлі-продажу придбала на території Сімферопольського району склад паливно-мастильних матеріалів.

Сімферополь, Московське шосе, 12-й кілометр — адреса складу, навколо якого й розгорілися земельні бої місцевого значення. При тому, що майновий комплекс складу міститься в так званих твердих кордонах, тобто його земельна ділянка розташована в зоні існуючої забудови й обгороджена залізобетонним парканом, спорудженим ще попереднім користувачем. Та навіть він не зміг захистити територію складу від земельних зазіхань, скрушно хитають головами головні спеціалісти компанії. Попри те, що шостого грудня 2005 року Сімферопольська райдержадміністрація і підприємство ВІТЕК уклали договір оренди земельної ділянки на 49 років у тих же кордонах.

Зауважте й таке: весь цей час і понині підприємство сумлінно дотримується всіх умов договору, своєчасно і в повному обсязі вносить передбачену договором орендну плату. Так само скрупульозно виконавши всі вимоги чинного законодавства, ВІТЕК провів реконструкцію складу ПММ (лише протипожежний басейн у бетонних блоках-берегах обійшовся йому в мільйон гривень) і після кардинального оновлення здав в установленому порядку об’єкт в експлуатацію. Його без вагань прийняла державна приймальна комісія, акт якої затверджено розпорядженням Сімферопольської райдержадміністрації рівно рік тому й зареєстровано в інспекції Держархбудконтролю Сімферопольського району торішнього жовтня за номером 470.

Значимість цього прирейкового складу й у тому, що він приймає з залізниці все авіаційне паливо, що постачається для заправки літаків у міжнародному аеропорту «Сімферополь», де безнастанно нарощується кількість рейсів. Склад ПММ є однією з ланок єдиного технологічного ланцюга заправки повітряних суден. Стан його настільки взірцевий, тут так бездоганно дотримано всіх вимог нормативної документації з авіаційної безпеки польотів, що Державіаслужба України визнала цей склад найкращим у нашій державі.

— Незважаючи на всі ці важливі обставини, — каже керівник компанії Акоп Андріасян, — Сімферопольська райдержадміністрація, на нашу думку, протиправно намагається відібрати у ВІТЕКу частину території складу ПММ й передати її іншій юридичній особі.

Події розгортаються карколомно, пишуть у листі до редакції керівники авіапостачальної фірми: «П’ятого вересня до керівництва ВІТЕКу прибула невстановлена особа на ім`я Антоніна (представилася вона лише іменем і номером мобільного телефону) й повідомила, що в її обов’язки входить узгодження проекту відведення земельної ділянки з суміжними землекористувачами».

Ще більше здивувало головних спеціалістів підприємства те, що відвідувачка переконувала, що частину території прирейкового складу ПММ, а також більш як 18-гектарне поле сільгоспугідь перед складом Сімферопольська райдержадміністрація віддає під чергову перевалочну базу для оптовиків. На запитання здивованого такою оригінальною новиною керівництва ВІТЕКу Антоніна заявила, що їм потрібен доступ до залізничної колії «формально, на папері». Але ж та ділянка залізниці, до якої хочуть отримати доступ оптовики, з 2006 року перебуває в розпорядженні ВІТЕКу, відзначили фахівці цього підприємства. «На земельній ділянці розміром 42 сотки, яку намагаються самочинно захопити з подачі Сімферопольської райдержадміністрації торговельні добродії, міститься нерухомість ВАТ «ВІТЕК» — об’єкти складу ПММ», — читаємо в листі керівництва фірми з проханням оприлюднити факт зазіхання на їхню власність, яка, згідно з завіреними підписами й печатками документами, є режимною і має залишатися недоторканною для всіх, крім нинішнього користувача, щонайменше півстоліття. Ще більше вразило й подивувало представників авіапостачальної компанії те, що в руках Антоніни були... їхні документи щодо земельної ділянки та складу ПММ, які становлять комерційну таємницю підприємства!

Наступного дня на прохання директора ВАТ «ВІТЕК» відбулася зустріч з головою Сімферопольської райради Володимиром Закорецьким, в якій також узяли участь начальник Сімферопольського райвідділу земельних ресурсів Наталія Коломоєць і все та ж загадкова Антоніна. У перші хвилини зустрічі Володимир Миколайович робив вигляд, що взагалі не розуміє, про що йдеться. «Адже дуже зручно не знати керівникові району, обраному народом, що 18 з гаком гектарів землі переходить від одного користувача до іншого, ще й при цьому зневажаються права законослухняних платників податків», — зазначають керівники ВІТЕКу. Лише після наступних настійних уточнень ситуації Закорецький відповів, що він п’ять разів запитував у Коломоєць та Антоніни, чи не порушуються за цих обставин права землекористувачів. Звісно, «вітеківці» не втрималися й поцікавилися: першій особі району належить п’ять разів спитати чи один раз побачити документи?

Врешті, всі учасники зустрічі ближче й детальніше розглянули проект відведення і виявилося, що на акті вибору місця розташування цієї вже затвердженої розпорядженням Сімферопольської райдержадміністрації ще у серпні, ледь не 20-гектарної земельної ділянки... відсутні підписи голови Молодіжненської районної ради Йолкіна і селищного землевпорядника Бодні. (Слід відзначити, що цей чималий шмат землі адміністративно належить Молодіжненській райраді і в проекті відведення позначений як територія добровільної відмови.) На чемне й природне питання представників ВІТЕКу, чому відсутні головні підписи на затвердженому райдержадміністрацією документі, добродій Закорецький відповів буквально так: «Це вас не стосується». Чим викликав наступне запитання: чому ж не стосується, коли відбувається незаконне захоплення великої частини земельної ділянки нашого ВАТ, а також передача 18 з лишком пріоритетних земель сільськогосподарського призначення на порушення всіх законодавчих норм України? На що пан Закорецький узагалі заявив, що ВІТЕК має «зайву» землю — ось її вони й віднімають.

Щоб ситуація стала зрозумілішою читачам, ВАТ серед багатьох документів, які підтверджують його правоту, надало ще й коротку історичну довідку:

У період з 2000 по 2004 роки земельна ділянка, що нині орендується підприємством ВІТЕК, перебувала, згідно з державним актом землекористування, у користуванні ВАТ «Корпорація Борис». Держакт підписала та ж Наталія Коломоєць. На цій земельній ділянці було розміщено паливно-мастильний склад ВАТ «Корпорація Борис», який 22 червня 2004 року продано підприємству ВІТЕК за договором купівлі-продажу.

ВАТ «Корпорація Борис» звернулася до Володимира Закорецького з добровільною відмовою від земельної ділянки на користь підприємства ВІТЕК і проханням про припинення права користування ним. Згідно з цим Сімферопольська райдержадміністрація уклала договір оренди цієї земельної ділянки терміном на 49 років з підприємством ВІТЕК. Договір зареєстровано в Державному земельному кадастрі, про що зроблено запис і внесено координати земельної ділянки в реєстр земель України. З того часу жодних змін кордонів і площі земельної ділянки не здійснювалося, де стояв бетонний паркан (тверді кордони в існуючій забудові), на тому ж самісінькому місці він стоїть і досі.

Проте зустріч із паном Закорецьким закінчилася звинуваченням підприємства у всіх смертних гріхах, констатують керівники ВІТЕКу — учасники емоційної розмови в кабінеті голови райради. І наголошують, що «їх чекає, вочевидь, лише одне: численні тяжби в судах всіх інстанцій, паперова круговерть та виснажливі для нервової системи більшості з понад півтисячного колективу незаконні візити функціонерів з усіляких органів Сімферопольського району, яких уже за перші два дні після того, як не склалися діалоги з Антоніною й районним начальником, уже було три».

Зважте, ситуація загострюється щодня, при тому, що досі не існує кордонів міста й району. Закон «Про розмежування земель державної і комунальної власності» фактично не працює, бо передбачає, що проводити цю справу належить за рахунок органів місцевого самоврядування, в яких нема на це коштів. Розмежування їм невигідне зовсім ще й тому, що після нього частина земель відійде державі, а вони можуть торгувати лише комунальними землями.

Невдовзі автор цих рядків зустрівся з Володимиром Закорецьким, який кудись дуже поспішав, тому розмова з ним виявилася короткою. Ось зафіксовані диктофоном ключові моменти цього бліц-інтерв`ю:

— Не пригадую цієї оказії, здається, ВІТЕК не міг оформити свої документи в БТІ. У нього частина об’єктів введена на території міста, а частина — на території району. І там, не пригадую що, але було так, що в нашого БТІ не виходило зареєструвати частину того, що зареєстровано містом. Розбиралися, кудись ішли у плані того, щоб вирішити питання в позитивному плані. Потім з`являється новий землекористувач, йому малюють частину землі.

Я не пригадую його назву. І малюють йому під`їзд, примикання до залізниці на карті. Я кажу: а як же там ВІТЕК? Мені мої землевпорядники кажуть: зайнята там якась площа самовільно. Приїжджає ВІТЕК. Я кажу йому: хто ж у тебе забере твоє, якщо ти правий?

Я так розумію, я ж їхню землю не вираховував, але фактично скоріше за все ВІТЕК земельку прихватив. Зараз дійшло до того, що коли треба людям примикання до залізничної колії, почали дивитися і виходить, що не зовсім у нього все добре. У ВІТЕКу збираються відібрати незаконно захоплене, а може, й не будуть відбирати. Хто його знає. На відведенні ділянки показують: примикання можливе до залізничних колій. Більше нічого на сьогодні. А що буде далі? Два суб’єкти підприємницької діяльності між собою розбиратимуться в судах. Якщо до мене прийшов користувач, який дає якісь умови для району непогані, то навіщо мені рейдерувати? Коли новий чоловік почав розглядати питання примикання, нам вказав, що тут є по земельному ділу у ВІТЕКу таке, а фактично не таке. Коли виїхав наш землевпорядник розглядати — дійсно: не ті відстані, не ті розміри, що були в держакті... І описання це навряд чи варте преси. Це таке дрібне питання...

Зате в Наталії Коломоєць часу виявилося більше, тож вона теж енергійно заходилася переконувати в тому, що у ВІТЕКу є захват землі, «цілий гектар (!) у нього зайвий уже в паркані, який, мабуть, переніс». Назву фірми, яка сусідиться до ВІТЕКу, так і не пригадала. Факт самовільного захоплення, казала, встановлено районною держземінспекцією. Говорила, що ВІТЕКу треба піти з захопленої території й працювати на своїй, перенести свої паркани в рамках своєї території. Відзначила, що в районі ще не було випадку, щоб одна ділянка накладалася на іншу, бо це великі неприємності. Аргументувала аерофотозйомкою Інституту землевлаштування, екземпляр якої пообіцяла журналісту подарувати, але так і не знайшла такої можливості до кінця робочого дня.

А ще побідкалася, що обвал самозахватів просто фізично не дає займатися основною роботою. Про те, що копійки виділили на визначення окружних кордонів, що далі буде — не знає, бо гроші на землевпорядні справи, генплани та зйомки відсутні.

...Щоб з`ясувати, де ж таки конкретно «заступив» свою межу ВІТЕК («аж на гектар»), я разом із заступником директора з будівництва цього підприємства Наталією Александренко сумлінно переміряв огорожу складу ПММ в натурі й порівняв одержані дані з зазначеними в документації. Переконався навіч: розбіжностей (хоч як прикро це читати керівникам Рескомзему й Сімферопольського району) не виявилося жодних.

Це ж підтвердили й геодезисти «Кримгеоінформатики», електронні вимірювачі відстаней яких беззастережно вкотре підтвердили: площа території складу повністю відповідає зазначеній у договірних документах оренди, ніхто з ВІТЕКу задля розширення території парканів не пересував. Цих фахівців залучили до складу учасників прокурорської перевірки об’єкту, який, до речі, є режимною зоною. Порушень з боку ВІТЕКу не виявлено, та представники райдержадміністрації не побажали відзначити це в акті.

Але у процесі прокурорської перевірки з`ясувалося й таке: Сімферопольська райдержадміністрація затвердила проект відведення земельної ділянки іншій фірмі (ТОВ «Сільгосппромресурс») та надала їй право укладати договір оренди землі, що доволі дивно, тому що як же вдалося узгодити відведення землі без згоди суміжників? Це явне порушення Закону України «Про планування і забудову територій», ст.23.

Явний факт встановлення кордонів у натурі у відповідності з договором оренди землі, укладеним у 2005 році, стороною райдержадміністрації чомусь ігнорується абсолютно, попри те, що документи ВІТЕКу зареєстровано в кадастровому центрі і внесено в реєстр. Як законний документ райадміністрацією приймається лише незаконна аерофотозйомка, яка навіть не є кадастровим документом. На цьому фото кордони земельної ділянки явно пересунуто в бік іншого землекористувача.

Сторона райадміністрації тепер причепилася до нібито незаконного користування ВІТЕКом залізничними коліями. (Між тим, договори про співпрацю з Придніпровською залізницею у ВІТЕКу є.) Вже й тут вбачає «самозахват», твердить: укладіть договір оренди землі з Придніпровською залізницею. При цьому знає, що не можна приватному підприємству укладати договір оренди землі з землекористувачем, який є державним підприємством. Це записано в Земельному кодексі. Так само не можна укладати й договір суборенди, як радить ВІТЕКу районне керівництво, явно втручаючись у комерційну діяльність підприємства. Але районні чиновники вказують: не використовуйте залізничні колії, бо вони проходять по земельній ділянці. Це при тому, що існує суворий технічний нагляд за будівництвом прирейкового нафтоскладу.

Ось так кожного разу з`являються нові зачіпки, які ускладнюють роботу ВІТЕКу (нагадаємо: дуже відповідальну), втягують колектив фірми забезпечення авіапольотів у судові процеси. Представники райдержадміністрації (свідомо чи несвідомо?!) постійно відволікаються від теми й головного змісту суперечки. Тож нині склали акт, що на території підприємства ВІТЕК немає залізного ангару, що абсолютно не відповідає схемі, яку вони додали з печаткою до акту обстеження ділянки й направили в прокуратуру. За версією районних чиновників, пересунуто кордони тепер уже не на гектар, а приблизно на 40 метрів у бік зовсім іншого підприємства.

Але ж зміщено ці кордони Інститутом землевлаштування на зробленій аерофотозйомці на догоду тим, хто хоче захопити цю землю. Точно так само ВІТЕКу приписують захоплення землі держпідприємства Придніпровської залізниці, бо змістили й цю фотозйомку. А самі пропонують провести нові експертизи. Яку ще експертизу потрібно проводити, коли договір укладено в твердих кордонах, обнесених залізобетонним парканом? Нагадаємо: все переміряно надточними електронними приладами в їх присутності. Але — ні, твердять: «все одно ВІТЕК здійснив самозахоплення» — і втягують підприємство в судову тяжбу...

Між тим, численні факти свідчать: нині якраз земельні рейдери доводять своє право на власність виключно судовими рішеннями. Кваліфікованої ж системи вирішення конфліктів, як і якісної оцінки об’єкта власності, у нас ще немає. А як без цього захистити сумлінного й чесного власника від усіляких вигадливих «наїздів»? Саме ефективних власників, а не чиновників потрібно зробити справжніми господарями землі.