Київ протягом двох днів був літературною столицею Євразії. 11—12 жовтня тут тривав Міжнародний письменницький форум «Слово без кордонів».

Ініціатор форуму — Національна спілка письменників, її відділ міжнародних зв’язків, очолюваний відомим поетом, перекладачем і дипломатом Сергієм Борщевським. Мета акції — популяризація нашої літератури у світі. Інші це роблять успішно. Давно й дуже потужно сприяють просуванню на наш ринок своїх книжок французи. Фінський уряд останнім часом профінансував переклад в Україні 12 книжок своїх авторів, шведи — 7.

На форум приїхали літератори з 17 країн, від Британії до Японії. Серед гостей — Віра Річ, яка 50 літ перекладає нашу поезію для британців, та Мумін Каноат, класик таджицької літератури. А також Оно Мотохіро, у якого в Токіо є видавництво «Дніпро», що спеціалізується на перекладах української літератури.

Хочеться, щоб таких утішних прикладів було більше. Для того й задумано форум. Голова НСПУ Володимир Яворівський запевнив, що в цьому разі йдеться про переклади творів не лише авторів з НСПУ, а й з інших письменницьких спілок, яких у нас тепер декілька. Головне не те, кого перекладатимуть, а підготовка перекладацьких кадрів для майбутнього. Варто налагодити обмін студентами, як було за радянських часів, коли в Київському університеті «за обміном» вчився Рауль Чілачава, нині знаменитий україно-грузинський поет і перекладач. Але такий обмін вимагає спільних зусиль. Тому на форумі створено Міжнародну асоціацію «Слово без кордонів», яка сприятиме співпраці літераторів різних країн. Не лише тих сімнадцяти, чиї представники побували тут цього разу. В рамках асоціації практикуватимуть обмін досвідом у галузі книговидання, спільне відзначення пам’ятних літературних дат тощо.

Особливо заохочуватимуть спільні літературно-мистецькі акції творчої молоді. Зрештою, це перспективно, адже старі літературні контакти на пострадянському (й ширше —посткомуністичному просторі) втрачено, а нові майже не налагоджені. Ми погано знаємо, що відбувається в літературі навіть найближчих сусідів, росіян та білорусів, а вони ще менше знають про нас. Й це при тому, що наш книжковий ринок нібито на 90 відсотків заповнено імпортним комерційним чтивом, яке ми можемо читати й без перекладу, але істинного знання про сусідню літературу це нам не додає.

Форум завершився у п’ятницю урочистим концертом у Національній філармонії. Там звучала українська поезія різними мовами.