14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, яку козаки вважали своєю покровителькою та заступницею, відзначатимемо 65-ту річницю створення Української повстанської армії.

Багато це чи мало — 65 років? Для історії країни це небагато, а для колишніх вояків ОУН-УПА — це три покоління нових людей, які виросли після 1942 року. На жаль, ці покоління були позбавленні правди. Навіть могили воїнів переважно маємо символічні, бо справжні захоронення залишаються таємницею, прихованою від народу тими, хто не хотів соборної України.

Чимало хто з нинішніх керманичів також не бажають знати правду, а тому користуються стереотипами. Зокрема, найперший із них — про те, що вояки УПА нібито співробітничали з фашистами. Насправді ж, переконували учасники «круглого столу» на тему «УПА: між історією і політикою», створення організації було своєрідною реакцію на окупацію України німцями. І не випадково в одному з наказів Гітлер ставив чітке завдання: усі радянські комісари і радянські євреї та бандерівці мають бути жорстоко покарані. Другий стереотип про те, що це були братовбивці, «которые стреляли нам в спины», також легко розвінчується, бо є документи зовсім протилежного змісту. До того ж у статуті організації однією з принципових засад є визнання і надання рівних прав усім народам, що населяють Україну. Ще один міф, що це було містечкове явище, а тому не варте уваги. Утім, документи свідчать, що через повстанські загони пройшло 100 тисяч людей, а підтримували — півмільйона. Та найстрашніше, кажуть історики, коли деякі екзальтовані особи заявляють на всю країну, що УПА була засуджена Нюрнберзьким процесом. Жодного слова про УПА там нема, стверджує історик Станіслав Кульчицький. На жаль, зазначали виступаючі, політики переказують ці стереотипи і зовсім не читають архівні матеріали, історичні праці тощо. Щоправда, стосовно останніх, то такі дослідження про УПА виходять, хоч як це прикро, мізерними тиражами, а тому не можуть формувати громадську думку. Одне слово, потрібно відкривати для широкого загалу документи, які озброїли б прихильників і знезброїли супротивників. Ще одним кроком, зазначив народний депутат V скликання Андрій Шкіль, має стати ухвалення закону, який визнав би діяльність організацій, які боролися за українську державу, українським визвольним рухом. Лише так, переконані учасники «круглого столу», можна прийти до розуміння того, ким насправді були воїни УПА.

До речі, Організація Об’єднаних Націй свого часу не взяла навіть до розгляду матеріали про нібито злочинну роль УПА, що їх надала тоді радянська влада.