На місці скверу, що в Києві між станцією метро «Шулявська» і пам’ятником танкістам-визволителям міста, величезна «лисина» — майданчик, засипаний гравієм. «Операцію» здійснили нахабно і з неймовірною швидкістю: минулої суботи багаторічні дерева у сквері вирубали (про це писала наша газета 09.10.07). Скільки їх тут росло — ніхто вже не скаже: 40 чи 50? Загинула й велетенська ялина, котру впродовж багатьох років прикрашали до Нового року. Розрахунок жлобів був простий і правильний: у вихідні дні людей небагато, тож ніхто й оговтатися не встиг, як від дерев залишилися самі лише вирви. А сквер був чи не єдиним зеленим острівцем у цьому загазованому мікрорайоні...

Київські ЗМІ, розповідаючи про подію, спочатку не змогли «розкопати», навіщо і хто так зухвало й нахабно знищив сквер? Утім, неважко здогадатися, навіщо. Кияни чудово знають, що з’являється там, де летять тріски з дерев. Так і цього разу. З’ясувалося, у цієї території, площею 0,3110 га, є власник — підприємство «Рінко», котре має право використовувати її, як заманеться. А йому заманулося... торговельно-офісного комплексу з рестораном швидкого харчування...

І, за повідомленням прес-служби Київської міськдержадміністрації, — цілком законно: згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку. Генеральний директор комунального об’єднання «Київзеленбуд» Петро Яворовський повідомив, що компанія-забудовник за «видалення зелених насаджень переказала на рахунок підприємства їх відновлювальну вартість — 90 тис. 198,49 грн., які будуть спрямовані винятково на озеленення столиці». І запевнив: «Рінко» власним коштом посадить дерева та кущі й затвердить в «Київзеленбуді» дендрологічний план, який «узгодить» з... місцевими мешканцями.

Схоже, відтявши голову, у жертви запитають на це згоду. Але вирубувати, щоб відновлювати — чи не дивна логіка у батьків міста? А що відновить «Рінко», спорудивши свою чергову офісно-торговельну забігайлівку: посадить кущики замість багаторічних дерев? На більше місця немає.

Чи керівники «Київзеленбуду», дозволивши знищити сквер, зазирали в Генеральний план Києва? Де вказано, що алея поблизу пам’ятника танкістам-визволителям сполучується із зоною загального користування, тому вся територія навколо вважається часткою скверу. Чи треба пояснювати: тут нічого не можна ні зносити, ні вирубувати? А відтак, хіба це не привід для втручання прокуратури?

На перший погляд, знищення скверу — НП місцевого масштабу. Коли б випадок був поодинокий. Але площі зелених насаджень у столиці катастрофічно зменшуються, а в масиви великих парків угризаються хижаки-забудовники. Приміром, лише за останні роки з 63 до 20 гектарів зменшилася площа одного з найкрасивіших і найстаріших парків — імені Пушкіна. Так само гектарами відгризається Гідропарк. Про звичайні зелені острівці в місті — годі казати: такі зони — ласий шматок для тих, хто з дозволу київської влади прагне швидкої наживи, та ще й за наш з вами рахунок. А ініціатива київського міського голови про збільшення відшкодування за видалення зелених насаджень від 1.800 до 60 тис. грн. — насміхання над киянами. Адже вартість лише однієї квартири в будинку в зеленій зоні сягає кількасот тисяч доларів, а про доходи офісно-торговельних власників можна лише здогадуватися.

Крім того, чому один приватний власник має більше прав на громадські сквери, зокрема, й на Шулявці, ніж інші кияни, чиїм коштом їх колись облаштовували? А береги Дніпра, інших рік і річок, перегороджені залізобетонними парканами, що на них деякі новоявлені магнати, не соромлячись, повісили таблички: «Вхід заборонений. Приватна власність»? Але ж і в цілому світі, і в Україні береги рік і водойм є суспільною власністю, а не купки нахрапистих багатіїв, що обумовлено в законодавстві. Тож ми всі — злочинці. І ті, хто краде в суспільства його національне багатство. І влада, котра сприяє цьому. А найбільше — ми, що дозволяємо їм це робити. Але допоки?

І насамкінець. Чи побудує «Рінко» на місці скверу ще одну коробку? Побудує, хоч вона не вписується ні в ландшафт цього місця, а тим паче — в Генеральний план забудови Києва. Чи будуть покарані ті, хто дозволив знищити сквер? А також керівники Київської міськдержадміністрації, котрі самотужки вирішують, де, що й хто будуватиме, забравши право на це в місцевої громади — Шевченківської райдержадміністрації? Можна не сумніватися, не будуть. То навіщо ми про це пишемо і що з цим робити? Як ви вважаєте, шановні читачі?