Чудового дня, акурат на цьогорічного Спаса, 19 серпня, на одному із обійсть по вулиці Помірецькій за лічені секунди провалився грунт. Господар, Ярослав Голець, почувши гуркіт, не повірив своїм вухам. А коли вийшов у сад, побачив за півтора метра від хати велетенську вирву, наповнену водою. Поряд із нею стояв чотирирічний онук Йосип, який здивовано запитав: «Дідусю, чому ти так далеко?»

Більш як десять років тому дружина Ярослава Гольця — пані Ольга — побачила на тепличній шибі образ святого Миколая. Він світився так виразно, що годі було припустити якусь гру світлотіні чи дощових крапель. Покликала чоловіка, він також побачив образ. Згодом священик посвятив місце, а подружжя вирішило збудувати капличку. Вона стоїть на межі обійстя й тротуару, сюди приходять люди, моляться. Родина щиро вірить, що саме святий Миколай уберіг усіх від біди. Адже вирва діаметром 5-6 метрів і завглибшки 15 могла утворитися й на місці хати. Така небезпека є й досі, бо поки що достеменно невідомо, що ж робиться під землею. Грунт продовжує рухатися, нові ямки свідчать про карстове утворення.

Хоч як це не дивно, але господарі не вдарили на сполох одразу ж. По-перше, не хотіли, щоб у день великого релігійного свята тут велися якісь земляні роботи. По-друге, пояснювали мені при зустрічі, не дуже вірили в оперативність влади. Заяву до міської ради віднесли через день. Міський голова Лев Грицак з’явився за тиждень — 28 серпня. Сказав господарям, що заява потрапила до нього лиш напередодні. Наступного дня на обійсті з’явилися потужні КамАЗи, трактори — вирву засипали глиною. Потім була кількатижнева пауза, бо Трускавець готувався до пишних урочистостей, пов’язаних із 180-літтям курорту. Після дощів грунт просів на кілька метрів, вирву знову засипали.

— Живемо в страху, — ділиться пані Ольга. — На стелі з’явилися тріщини, яких раніше не було. Минулої ночі мені приснилося, що хату оточують бурхливі потоки брудної води, і я у відчаї кричу до чоловіка...

На пропозицію переселитися в готель родина не пристала. Воліли віддати опіку над своїм життям святому Миколаю. Він продовжує «жити» на обійсті. Я також бачила образ: він світиться на склі теплиці чітко, не треба напружувати зір чи фантазію.

Тим часом поява вирви продовжує обростати гіпотезами, версіями, тлумаченнями. Невдовзі після події прес-центр Головного управління МНС у Львівській області повідомив «Львівській газеті» (за 30 серпня) таке: «Насправді ситуація не є катастрофічною. Згідно з попередніми даними, коли споруджували будинок, поряд протікав потічок. Майстри засипали його. Гадали, що нічого поганого не станеться. Але таки сталося».

Насправді сталося не те, не так і не тоді. Хату зводили у тридцятих роках батьки Ольги Кісак. Струмок у ярку, до якого стікалися потічки з навколишніх схилів (увесь Трускавець побудований на урочищах. — Авт.), багато років поспіль тішив мешканців вулиці Помірецької. То був, розповідають вони, мальовничий куточок природи, тут росли дивовижні квіти. А те, що приписують «за попередніми даними» невідомим майстрам, зробили досить відомі у Трускавці люди. Струмок «зник» під час будівництва санаторію «Карпати» і лікувального центру «Еліт». Головним лікарем санаторію свого часу був Лев Грицак, нинішній міський голова.

У святковому інтерв’ю нашій газеті Лев Грицак згадав про вирву не без оптимістичних ноток: «Ми запросили науковців, щоб вони зробили свої висновки. Водночас є й позитив: випадок підтверджує наявність великої кількості мінеральних вод під Трускавцем».

Фахівці «позитиву» не бачать. Зокрема, директор гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції (ГГРЕС) Андрій Тарнавський вважає, що було порушено рельєф грунту та правила експлуатації природних ресурсів. Втім, до цієї установи, котра, до слова, розташована на тій самій вулиці Помірецькій, по консультацію ніхто не звертався.

Всю історію «питання» добре знає колишній директор Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал», кандидат технічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук Зеновій Варивода. Протягом 37 років перебуваючи на цій посаді, він вивчав причини та наслідки утворення карстових порожнин.

— Тут із давніх-давен, коли ще не знали про нафту й «Нафтусю», варили сіль. Родовище насичене соленосними пластами: Стебник, Трускавець, Борислав, Калуш. Деякі пласти підступають близько до поверхні. Цей струмок я пам’ятаю, адже виріс у цих місцях. До нього зі схилів стікалися потічки, бо дощів у нас іде дуже багато. Коли будували санаторій «Карпати», мали б зробити глибокий колектор, дренажі, але натомість струмок банально засипали. Вода знайшла собі місце, почала розмивати сольовий пласт. Можна підрахувати, скільки вода розчинила солі та який карст утворився. Саме засипання вирви нічого не дасть. Потрібно зробити колектор, перехоплювати воду й відводити її. Маємо поряд гідрогеологів (йдеться про згадувану ГГРЕС. — Авт.), та, як не дивно, їх ніхто не слухає. Так само в Трускавці й інші яри засипають. А вода накопичується неглибоко, у верхніх шарах. Перерізання їх у безпосередній близькості від місць, де формується склад води, може порушити потоки. Цей випадок — перша ластівка. Потужне будівництво, яке нині триває в Трускавці, може призвести до того, що й «Нафтуся» пропаде. Колись у першій санітарній зоні нічого не будували ані австріяки, ані поляки, ані «совєти». Тепер же тут риють глибокі котловани...

Те, що сталося, називають «випадком». Але подія зовсім не випадкова. Дев'ять років тому, невдовзі після того, як засипали струмок, стався провал на тій самій вулиці Помірецькій у сусідів Ярослава Гольця. Тоді мешканцям сказали, що провалля спричинене їхніми ж каналізаційними відходами.

— Тепер еменесники дали міському голові висновок комісії про випадок, що стався у 1998 році. Коли Лев Грицак був у нас, я з-за його плеча прочитав, що провалля утворилося внаслідок зміни рельєфу, — розповідає Ярослав Голець. — Там було розписано по пунктах, що треба робити. Я хотів би мати в себе копію того висновку. Бо як упаде хата, ніхто не скаже, що це сталося внаслідок зміни рельєфу.

Та отримати копію документа йому не вдалося. Про згаданий висновок комісії, зроблений дев'ять років тому, я спробувала дізнатися у заступника міського голови Віктора Марченка, бо саме в нього знаходяться відповідні документи. Він пояснив, що висновок у фахівців, які вивчають територію. Підписано угоду із державним підприємством «Північгеологія», що має у Львові геофізичну партію, вона вже почала працювати. Я допитувалася у заступника міського голови про дві робочі версії випадку: зміна рельєфу або процеси, пов'язані з мінеральними джерелами. Чи є, наприклад, відповідні дозволи на засипання струмка? Чи вивчав хтось передісторію випадку?

— Я не ставив перед собою питання — знайти чи не знайти, кому давався або не давався такий дозвіл, — каже Віктор Марченко.

А чому б і не поставити таке питання? Зрештою, якщо є винуватці, якщо це не безіменні «майстри», а поважні громадяни Трускавця, то може, саме вони мали б виправити помилку? Поки що до відведення води не дійшло, зате відвернення уваги від «першоджерела» проблеми помітне. Я поцікавилася передісторією засипаного струмка у заступника директора санаторію «Карпати» з питань капітального будівництва Володимира Кушніра, який працює на цій посаді дуже давно. Яким же було моє здивування, коли Володимир Кушнір сказав, що струмка... взагалі не було. Просто в ярку, за його словами, після дощів збиралася вода. Але ж цей струмок позначений на геологічних картах як Безіменний!

Газета надалі відслідковуватиме перебіг подій. Схоже, що серед причин екологічної біди домінує «людський фактор». Таке знайоме словосполучення...

На знімку: карстова порожнина поряд з хатою відібрала спокій у її мешканців.

Фото автора.