Цю новину оприлюднено на міжнародній конференції в Краснику. На форумі у Краснику, що відбувся нещодавно, Україну представляли осередки Польсько-Українського центру громадської освіти (ПУЦГО), розташовані в 14 містах нашої держави. Дистанційним методом, через Інтернет, учасники програми з громадських організацій та органів самоврядування Луганщини і Буковини, Полтавщини і Криму, Львівщини і Хмельниччини, інших регіонів здобувають знання з питань євроінтеграції, вивчають досвід країни-сусідки.

«Земля Роксолани» стає привабливою

Напередодні до головного українського офісу ПУЦГО в Луцьку надійшли десятки заявок з коротким викладом проектних пропозицій. Усі було перекладено польською, бо ж ПУЦГО має ще й 14 польських осередків. Перед початком форуму понад 150 делегатів могли ознайомитися з усіма ідеями, «нагледіти» майбутнього партнера.

Найпривабливішими для громадських осередків виявилися дитячі та молодіжні обміни як засіб виховання майбутніх європейських лідерів, культурно-мистецькі проекти, спільні творчі фестивалі, розвиток зеленого туризму та створення інфраструктури для нього, розв’язання екологічних проблем. Поляки та українці, як виявилося, ще не так багато знають одні про одних, але мають велику потребу в такому пізнанні, інтеграції. Наступним кроком, запевняють учасники форуму, вони хотіли б бачити розвиток спільних підприємств, які змогли б стати меценатами та партнерами для організацій третього сектору. Присутній на конференції представник Польсько-Української торгово-промислової палати Патрік Говін зголосився прибути на Хмельниччину разом із двома керівниками великих бізнес-компаній для участі в інвестиційному ярмарку, що відбувся в Кам’янці-Подільському. Таке ж бажання виявили представники місцевої влади польських міст. Співпраця на місцевому рівні, вірять вони, не так уже й залежить від великої політики, що для багатьох стає осторогою.

Сергій Міняйло, перший секретар Посольства України в Польщі, запевнив, що амбасада докладає чимало зусиль задля транскордонної співпраці між державами-сусідами і готова допомогти кожному, хто звернеться з цього питання. Зокрема, запропонував надіслати до торгово-економічної місії посольства проект елітного мікрорайону європейського зразка, що його планує споруджувати в центрі Кам’янця-Подільського на місці підрозділу свого промислового підприємства ВАТ «Адамс» та його керівник, депутат Хмельницької облради Адам Яхієв. Сергій Міняйло впевнений, що польські інвестори охоче приєднаються до такого проекту, бо Кам’янець — відомий і популярний у Польщі.

Відрадно, що маловідомі Чемерівці здобули успіх на конференції. Перший заступник голови районної держадміністрації Віктор Пелехацький зумів привабити партнерів інвестиційними спроможностями району, туристськими маршрутами та легендарною назвою Чемеровеччини — «Земля Роксолани». Поляки, як виявилося, вельми уважно й шанобливо ставляться до нашої історії. Представники влади міста Мєждуржеч Подляська заявили про наміри підписати угоду на співпрацю з Чемерівцями. Досі район не мав жодного закордонного партнера. У жовтні чемерівчани прийматимуть офіційних гостей з Польщі. Райцентром як місцем для розташування філії великої поштової корпорації, що пересилає контейнери, зацікавилася торгово-промислова палата. Тож Патрік Говін та його колеги відвідають, крім Кам’янця, ще й Чемерівці. Подолянам пропонували співпрацю з переробки відходів одноразового пластикового посуду, заліснення так званою енергетичною вербою неугідь та знищених промисловістю територій, будівництво підйомника для туристів-лижників. Кошти на це в Євросоюзі можна взяти за однієї умови — партнерства з поляками, реалізації спільних проектів, в яких будуть зайняті громадські осередки та місцева влада обох сторін.

Шляхом поглибленого партнерства

Комісар Євросоюзу з питань зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер заявляє, що питання членства України в ЄС залишається відкритим, це питання майбутнього. Однак після прийняття Європарламентом 12 липня проекту посиленої угоди з Україною (автор -поляк Міхал Томаш Камінський) нашу державу закликають до поглиблення партнерства в усіх сферах. У тому числі й співпраці третього сектора.

У минулому періоді Європа надала на програми добросусідства 38 мільйонів усім європейським країнам, і вісім — для Польщі, України та Білорусі. Але, як відверто зазначає представник Міністерства регіонального розвитку Речі Посполитої Давид Ласек, усі транскордонні проекти лише називалися такими, а кошти осідали на польському боці. Таку практику треба викорінити. Відтепер кошти ЄС вкладатимуться по обидва боки кордону, партнери разом складатимуть проекти та адмініструватимуть їх. Загалом із семи мільярдів євро Польща як член Євросоюзу отримає 557 мільйонів і має розподілити їх на транскордонну співпрацю. Тож конференція у Краснику стала попереднім обговоренням спільних проектів. Кожна заявка (тільки подоляни зробили їх сім) має шанс бути підтриманою європейськими фондами.

На знімку: Віктор Пелехацький із Чемеровець Хмельницької області привіз на конференцію партнерські пропозиції свого району.

Фото автора.