За радянських часів це було значним покаранням для солдата та офіцера: тяжкі умови перебування, приниження. А як сьогодні?

Мені вдалося побувати в такому закладі у Чернігові. Щоправда, гауптвахту в області скасували. Тепер у межах Північного територіального управління військової служби правопорядку їх діє дві — одна в Полтаві, друга — в Житомирі. В Україні налічується вісім гауптвахт.

У Чернігові замість неї — кімната тимчасового затримання (КТЗ). Хоча ця назва не дуже відповідає змістові. Адже це порівняно чималий заґратований заклад, у якому кільканадцять камер із замками. У кожній — порожньо.

— Чому? — запитую у тимчасово виконуючого обов’язки начальника Північного територіального управління ВСП Віктора Співака.

— Нині сюди можна потрапити лише за постановами військових місцевих судів, — відповідає він. — Тобто вже скасовано покарання командирів гауптвахтою за ті чи ті порушення військового режиму. Колись командир роти міг посадити солдата сюди на три доби, командир батальйону — на п’ять. Армія скорочується, тому до військових частин відбирають якісніший контингент військовослужбовців, і статистика правопорушень невпинно знижується. Так, у першому кварталі в нас зареєстровано 41 злочин, що на 29 відсотків менше минулорічного показника. За цей час на гауптвахтах утримувалося п’ять осіб, у кімнатах тимчасового затримання — теж п’ять.

Проходимо коридором КТЗ. Офіцер відімкнув камери, в яких по два акуратно застелені ліжка. Гадаю, що перебувати тут не так важко, як здається. Дають книжки. Є їдальня. Для ледаря, як мовиться, — те, що треба. Можна не «потіти» на службі, навчаннях. Єдина прикрість — нудність...

Є і камера, як пояснили офіцери, для одинаків, які «перебрали», «особливо буйних».

...Торік на території дії Північного територіального управління ВСП було зареєстровано 52 випадки залишення військових частин. З них утекли додому з причин казарменого хуліганства лише до 10 відсотків. Інші або скучили за домівками, ріднею, або за коханими. Офіцери розповіли, що недавно втік військовослужбовець, який програв великі суми в гральних розважальних закладах столиці, Ніжина. Він прагнув знайти гроші для позичальників. Грав на автоматах вже навіть перебуваючи в армії. Його розшукали у Ніжині.

— Такі випадки, до речі, непоодинокі, — зазначали супроводжуючі. — Є солдати, які перед службою наберуть стільки боргів, що їх потім розшукують позичальники, кредитори. Тому і залишають військову частину, щоб до них не приїхали, бояться відповідальності.

Чернігів.

На знімку: у КТЗ.

Фото автора.