Сфера державних закупівель і тендерне законодавство відповідно вже тривалий час залишаються такими само важливими темами для суспільства, як дострокові вибори, політична реформа чи створення коаліцій.

Здається, немає такої політичної сили, яка, принаймні на рівні заяв, не виступала б за розбудову справді прозорої та ефективної системи державних закупівель. Залишилося лише з’ясувати, що для цього треба зробити на ділі і хто насправді зацікавлений у чистоті помислів та дій у цій надзвичайно важливій сфері.

Стратегічні позиції глави держави відомі: Віктор Ющенко на офіційному інтернет-сайті Президента оприлюднив свої думки з приводу стабілізації у системі держзакупівель, зазначивши, що для ухвалення остаточного рішення дуже важливо врахувати громадську думку. Винесення на широке обговорення суспільства, експертів, державних підприємств, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти» і є тим визначальним кроком до поставленої мети — спільно подбати про ефективність і прозорість системи. Частина експертів свою позицією вже висловила: ґрунтовно вивчивши положення розробленого урядом законопроекту, вона проаналізувала всі його позитивні і негативні моменти.

До безперечних плюсів зараховують передбачене в документі збільшення мінімальних вартісних меж для застосування процедур, визначених чинним нині законом. Це значною мірою зніме напруження в роботі тендерних комітетів розпорядників державних коштів, оскільки відпаде обов’язковість проведення торгів на невеликі суми. Також анулюється інша вимога — участь у торгах тільки внесених до тематичного каталогу учасників. Тобто законопроект наголошує на каталозі як джерелі інформації про учасників та ринки продукції, але вважає, що нереєстрація в ньому не призводить до відхилення тендерних пропозицій. Важлива й зміна принципу оприлюднення інформації про державні закупівлі в мережі Інтернету: згідно із законопроектом буде створено державну інформаційну систему, що усуне нинішню монополію на оповіщення, на яку так часто нарікають учасники торгів.

Великий позитив слід вбачати і у зменшенні мінімальної кількості тендерних пропозицій з трьох до двох; у публікації оголошень про заплановані закупівлі на безоплатній основі; у позбавленні Тендерної палати функцій, невластивих для громадських організацій; у необов’язковості тендерного забезпечення; у можливості здійснення без проведення процедур закупівель творів образотворчого мистецтва, протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття для індивідуального використання, а також протезно-ортопедичних послуг і послуг з оренди службових приміщень у разі продовження її терміну.

Одне слово, скасування багатьох штучно нагромаджених конструкцій не тільки відповідатиме загальноєвропейській практиці здійснення державних закупівель, а й створить у цій сфері справді здорове конкурентне середовище, що і є надзавданням нового законопроекту.

На жаль, констатують у висновках окремі фахівці, в оприлюдненому для обговорення документі ще залишається багато прогалин, що перекреслюють попереднє позитивне враження. Наприклад, норма про відновлення та концентрацію функцій спеціально уповноваженого центрального органу влади з координації питань закупівель в особі Мінекономіки. Якщо врахувати, що така практика свого часу себе не виправдала, то не може не викликати занепокоєння цей дещо несподіваний «ретроповорот». Натомість, стверджується у висновках, треба було б удосконалити чинну систему органів, що здійснюють державний нагляд, контроль і координацію у сфері закупівель, зокрема, усунувши дублювання ними багатьох функцій. Викликає непорозуміння і норма про подальше існування Міжвідомчої комісії з питань держзакупівель: незначні зміни до порядку її формування не вирішать основних проблем, що сьогодні турбують учасників торгів. Найкращий варіант — ліквідувати комісію, а функції надзвичайного характеру, покладені на неї, віднести до компетенції Кабінету Міністрів.

Замовники торгів не поділяють оптимізму авторів законопроекту і з приводу виведення державних підприємств з-під дії закону та відверто лобістського підходу до «відрубності» таких цікавих видів товарів, робіт і послуг, як бланки цінних паперів, документи суворої звітності, послуги банків з кредитування підприємств та інші «пікантні» моменти. Крім уже занесених до законопроекту «мінусів», у ньому не враховано багатьох актуальних норм. Наприклад, для недопущення перевитрачань державних коштів потрібно зафіксувати заборону учасникам включати в ціну тендерної пропозиції будь-які витрати, пов’язані з участю в тендері. Учасники обговорення сподіваються, що під час доопрацювання проекту всі їх зауваження, спрямовані на позитивні зрушення у системі, не просто розглянуть, а й врахують. Вони також підтримують ідею Президента про якнайшвидший розгляд документа в парламенті нового скликання, оскільки він потребує невідкладного ухвалення.