Ви бачили путнього господаря, який назубок не знав би, що «діагностують» зуби гривастого помічника? Якщо десь такого бідаку і вгледіли, то точно не на Гуцульщині, не на косівському базарі: тут газда в найближчому потічку камінне дно гриз би, коли б зганьбився з покупкою. Це дарованому коневі в щелепи не заглядають: принаймні на дотриманні такого правила пристойності наполягає народна мудрість. А маєш справу з «кінською силою» на торжищі — не лінуйся оглянути і показати «товар» від зуба до копита...

Іван Сивардюк (на знімку) із села Замагори Верховинського району привіз на косівський базар продавати коня Юрика й купувати собі нового помічника: виникла така потреба в чоловіка. Потенційний продавець, котрий крутився поруч, доки Юрик позував перед камерою, розповів нам про тонкощі кінської психології. Добрий кінь повинен бути, каже, як коломийка: жвавий, розумний і трохи брикливий. Сподіваємося, що від купленої на базарі нової «коломийки» газді Іванові не доведеться «співати» в унісон з вуйком Василем.

На косівський базар приїздять із сусідніх районів не тільки по коні, а й по інші «атрибути» маржини. Що ще на ньому продають, купують і до чого прицінюються.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.