Попередні підсумки врожаю зернових культур підбивали під час шостої міжнародної конференції «Зернова індустрія-2007», що її організувало інформаційне агентство «АПК-Інформ». Вони далекі від райдужних. Із усіх озвучених на конференції цифр оптимізм викликали хіба що прогнози від Міністерства аграрної політики, які щосили лунали навесні нинішнього року: зберемо 37—38 млн. тонн зернових. У період між посівною і жнивами перспектива ця згасала, і у результаті «змарніла» до 28 мільйонів у вазі після доробки, що майже на 7 млн. тонн менше, ніж торік. Зниження врожаю очікується практично по всіх культурах, крім жита і кукурудзи. Мало того, реальністю стало падіння валового збору по ячменю (приблизно на 46 відсотків) і гороху (на 43 відсотки). Крім того, по круп’яних культурах, вівсу і просу, очікується скорочення врожаю на 12,7 і 19 відсотків відповідно.

Експерти «АПК-Інформ» не погоджуються з оприлюдненими даними Держкомстату, згідно з якими у країні зібрано 14,5 млн. тонн пшениці. За словами аналітика цього інформаційного агентства Анастасії Івасенко, навіть з урахуванням того, що це оперативні дані і валовий збір показано у вазі без доробки, цифра явно завищена. За прогнозами, врожай становитиме не більш як 13 млн. тонн. У своїх розрахунках експерти враховували раніше озвучені дані про загибель посівів від несприятливих погодних умов і липневі прогнози Гідрометеоцентру щодо врожаю культури. Крім того, цікавий той факт, що за валового збору пшениці в 14,5 млн. тонн обсяг задекларованого зерна до 1 вересня нинішнього року, згідно з офіційними даними, становив 8,8 млн. тонн. Тобто, цілком імовірно, що реально зібрали ще менше, і в подальшому доведеться знизити прогноз. На жаль, у нашій країні, нарікали під час конференції фахівці, майже завжди потрібно враховувати особливості національної статистики, агрополітики та інші чинники, які часом надто плутають і спотворюють ринок.

Чимало уваги на заході було присвячено пшениці. При підрахунку фахівці не оцінювали частку продовольчої в отриманому врожаї. Зробити це досить складно, тому що поняття «продовольча» і «фуражна» з погляду споживання в нас дуже умовні. Остання, за визначальними показниками, може використовуватися в борошномельному, круп’яному, спиртовому виробництві, тобто фактично на продовольчі цілі. І навпаки: продовольче зерно часто йде на корм худобі, особливо на сільських обійстях. Тому доцільно вести мову про врожай як про єдине ціле. Прогнозується, що споживання пшениці в країні збільшиться. Незважаючи на те, що хлібного борошна роблять дедалі менше за рахунок зниження чисельності населення країни і збільшення доходів, підставу так думати дає зростання виробництва борошняних кондитерських виробів і макаронів. Крім того, обмеження на вивіз зерна, природно, спровокували зростання експорту продуктів його переробки. Зокрема, борошна. За офіційними даними митної статистики, за липень—серпень з нашої країни за кордон його пішло 13,9 тисячі тонн. А це — 94,5 відсотка від вивезеного за весь 2006/07 маркетинговий рік. Тваринництво теж «з’їсть» пшениці більше звичайного. Пов’язано це не так з ростом поголів’я, як зі збільшенням частки цієї культури в загальному обсязі кормового споживання. Але, незважаючи на невисокі польові дивіденди пшеничного поля і низькі перехідні запаси цієї культури, що становлять лише 1,8 млн. тонн, хлібних зерен, за оцінками експертів, має вистачити до нового врожаю. Мало того, близько мільйона тонн пшениці зможемо експортувати.

Якщо казати про внутрішні ціни на цю культуру, то традиційне зниження на початку сезону було незначним і дуже короткочасним. Тепер за тонну пшениці 3 класу аграрії просять не менш як 1200 гривень, фуражної — 990 гривень. До того ж багато хто із сільгоспвиробників не поспішають реалізувати зерно, очікуючи поліпшення кон’юнктури ринку і розраховуючи на зняття обмежень експорту. Для господарств високий попит з боку переробників, які формують у цей період основні обсяги сировинних запасів, зумовлює позитивну цінову динаміку. Крім того, підтримку цінам здійснює конкуренція з боку експортерів. Але що добре аграріям, не завжди добре державним засікам. Аграрний фонд, покликаний з перших днів жнив формувати держзапас, за станом на середину вересня зміг законтрактувати лише 150 тисяч тонн зерна. З такими темпами закупівель держпродрезерв не буде сформовано і до нового року.

Однак держчиновників це не бентежить, оскільки вважається, що в державі вже накопичено достатні запаси, які дають змогу здійснювати інтервенції на ринку і регулювати ситуацію на ньому економічними методами. Йдеться про так звані регіональні продовольчі резерви. За офіційною інформацією, регіональні засіки нібито законтрактували 1,7 млн. тонн продовольчого зерна, з яких 1,3 млн. уже оплачено обласними адміністраціями. Це, зазначали під час конференції, навряд чи — у місцевих бюджетах коштів на цю мету ніколи не передбачали. Сумнівними є і запевнення чиновників, що Держкомрезерв з дня на день закупить 2 млн. тонн пшениці, і тоді, з урахуванням обсягів уже наявного зерна в Агрофонді, в уряду не буде серйозних проблем на зерновому ринку.

Насправді нинішнього року сільгоспвиробники фактично відмовилися продавати вирощене зерно державі за «біржовими» і затвердженими урядом цінами. Багато хто вважають їх явно заниженими на тлі світового подорожчання зернових і щорічного збільшення собівартості виробництва хлібних культур у країні. Тому аграрії вичікують момент, коли перестануть діяти експортні заборони чи внутрішні переробники, зазнаючи дефіциту сировини, стануть більш згідливими і почнуть підвищувати закупівельні ціни. Швидше за все, нинішні позахмарні ціни на пшеницю — ще не межа.

Фото автора.