Дубно одне з перших міст на теренах Руси-України в 1507 році отримало Магдебурзьке право. З нагоди 500-річчя цієї події у древньому граді організовано низку урочистих заходів, головними серед яких стали міжнародна науково-практична конференція і театралізоване (в середньовічному стилі) дійство.

Магдебурзьке право (а це одне з найефективніших у людській цивілізації прав, яке сформувалося в XІІІ столітті в німецькому місті Магдебурзі, а потім набуло поширення в Європі, в тому числі й на українських теренах) давалося лише «вибраним» поселенням. Й насамперед тим, які своїм попереднім розвитком та здобутками заслуговували на такий привілей.

Дубно у цьому списку посідало передові позиції, наприкінці XV століття, після переходу у власність князів Острозьких, швидко розвивалося, отож король Сигізмунд І на додачу до статусу міста (1498 р.) вирішив зробити ще один подарунок перспективному (особливо у плані замкового будівництва) поселенню, надавши йому Магдебурзьке право, а його власнику князю Костянтину Острозькому — дозвіл будувати укріплення для оборони від ворогів, збирати мито із заїжджих купців, проводити ярмарки і торги. Зрештою, про масштаби тодішніх торгів свідчить той факт, що на Дубенський контрактовий ярмарок з усіх кінців України та близького й далекого зарубіжжя з’їжджалися до 30 тисяч людей. На той час, приміром, про такий торговельний бум Київ лише мріяв.

— Як стверджують історичні джерела, — розповідає старший науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника міста Дубно Микола Пшеничний, — з одержанням Магдебурзького права міський устрій кардинально змінився. Передусім надане право серйозно протистояло шляхетському самоправству. Водночас місто звільнялося від судів та влади воєвод, намісників, а міщани не були зобов’язані звітувати перед ними. Бо встановлювався міський, власний суд. Створювалося своє управління. Що стосується мита з купців, то його було декілька видів: брукове, брамоване, торгове. Видатний дослідник нашої минувшини Микола Теодорович писав, що володарям Дубна дозволялося оселяти в місті купців, ремісників, будувати корчми, шинки, продавати мед, пиво. Водночас власник міста міг залучати міщан до робіт із зміцнення фортифікаційних споруд, ремонту доріг, зведення навчальних закладів, храмів тощо. Загалом, Магдебурзьке право давало можливість більш цивілізовано вибудувати стосунки у громаді та суспільстві.

Безперечно, магдебурзький варіант уже залишився в минулому. У Дубні його повністю скасували 1831 року, хоч практично вже з 1781-го воно було замінене новою системою відповідно до «Установлення по губернії». Утім, і нині Магдебурзьке право має повчальний характер, і насамперед у тому, що вперше у взаємозв’язку регламентувало багато видів відносин — торгівлю й ремесла, діяльність цехів та купецьких гільдій, власність та оподаткування.

— Святкуванням 500-річчя надання Дубні Магдебурзького права, яке супроводжувалось конференцією, різноманітними виставками, театралізованим дійством, відзначенням кращих дубенчан «Кришталевим жолудем», ми прагнули вкотре нагадати городянам історію їх рідного міста, — зазначає Дубенський міський голова Леонід Дудко.

Рівненська область.

На знімку: під час театралізованого дійства у старовинному Дубні.

Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.