Міністр палива та енергетики Юрій Бойко у Москві пообіцяв до 1 листопада утрясти проблему корпоративного боргу за газ — хто, чому, скільки завинив і чи не померзнемо взимку?

Одеський НПЗ відновлює переробку нафти: якісних нафтопродуктів стане більше, а пільг — менше.

У вересні обсяг кредитів зріс на 6,5 відсотка — феноменальний темп для бабиного літа.

Полоднішало наче. І зовсім не здалося, що вимога російського «Газпрому» сплатити 1,3 мільярда доларів США боргу за газ не захопила всіх зненацька. Цифра дивовижна. І якщо Юрій Бойко пообіцяв залагодити справу, то, виходить, визнав борг країни перед комерційною структурою. Як погашатимуть? «Нафтогаз України» після передачі права торгувати газом СП «Укргазенерго» втрачає прибутки. Резервний фонд уряду «зашиває» вузькі місця до опалювального сезону. Лишається сподіватися, що візьме кредит і розквитається «Росукренерго» або «Укргазенерго» — посередники.

Перший постачає цього року майже весь імпортний газ — 55 мільярдів кубометрів. А другий торгує ним на внутрішньому ринку. Купують підприємства промисловості і теплокомуненергетики (ТКЕ). На останніх, як на безнадійних дебіторів, кивають зараз найчастіше. Ще в першому кварталі через зростання ціни на природний газ рівень плати за нього підприємствами ТКЕ не перевищував 55 відсотків. Після того, як «Газ України» прив’язав подачу блакитного палива до мінімального рівня оплати в 95 відсотків, ситуація дещо покращилась, проте не відвела загрози ланцюгової реакції — боргів перед посередниками і, зрештою, перед «Газпромом».

Тепер поставили перед фактом — і уряд знов погрожує безбожно відключати міста і села від електроенергії, а підприємства ТКЕ — від газу, хоч це й не зовсім правомірно. У Кременчуці через борги комунального підприємства за газ вже розпочали відключати котельні.

Утім, порахуймо. Рівень розрахунків підприємств ТКЕ за газ сягнув 82 відсотків (для порівняння: житлово-комунальних послуг — 98,5). Серед найбільших боржників теплопостачальні компанії Дніпропетровської (226,2 мільйона гривень), Харківської (136,8 мільйона гривень), Донецької (114,7 мільйона гривень) областей. Загальний результат, однак, не сягає й двох сотень мільйонів доларів, тоді звідки претензія на 1,3 мільярда, які дивовижно збігаються з грішми, що їх нам винні росіяни за транзит природного газу цьогоріч? Найбільш резонну версію висунув заступник глави РНБО Юрій Продан: «Росукренерго» закачало в підземні газосховища 10 мільярдів кубометрів за рахунок неплатежів «Газпрому». Мотивація зрозуміла: заощадити на різниці в цінах і на найнижчих у Європі тарифах за зберігання. І все збігається — з урахуванням вартості блакитного палива на кордоні з Росією.

Опосередковано причетність до боргів компанії-посередника підтвердив і сам Юрій Бойко — мовляв, змушують повернути гроші за газ під землею. Такої ж думки, схоже, і в Єврокомісії, яка хоч і зголосилася взяти участь у переговорах між Україною та Росією, але, повірте, більше прислухатиметься до останньої.

А нас більше цікавить, чого чекати взимку. З огляду на скорочення видобутку природного газу до 15,3 мільярда кубометрів (при споживанні 19 мільярдів кубометрів). З огляду на дефіцит вугілля на складах, зростання на третину за рік його собівартості. І на те, що диференційовані тарифи для населення так і не привчили платити по рахунках найбільших споживачів газу. І потім, чи не є претензії «Газпрому» прелюдією до переговорів про перегляд ціни за природний газ для України? Отож-бо. Й усе вище перелічене спонукатиме уряд до використання в тепловій енергетиці дорогих імпортних енергоносіїв, які надиматимуть собівартість виробництва електроенергії і тепла. А вона вже зараз не відповідає житлово-комунальним тарифам. Отже, їх невдовзі почнуть підвищувати. Борги перед «Газпромом» утрясуть, бо на цьому дехто заробляє мільйони. Узимку не замерзнемо. Та за кредит посередників ще до кінця року злуплять з нас, споживачів. Тому чим швидше наші державні зверхники піднімуться в газовому питанні з корпоративного на міждержавний рівень, тим краще.

Тепер про довгоочікуване. Одеський нафтопереробний завод наприкінці жовтня має намір відкритися після того, як улітку 2005-го російська нафтова компанія «Лукойл» закрила його на реконструкцію. До кінця року Росія поставить на наш ринок 5,1 мільйона тонн нафти, в тому числі 700 тисяч тонн (майже втричі більше, ніж у третьому кварталі) надійде на переробку в Одесу. З одного боку, це сприятиме насиченню ринку (потужності Одеського НПЗ дають змогу виробляти близько 3 мільйонів тонн нафтопродуктів). З другого — президент компанії Вагіт Алекперов уже заявив про намір «Лукойлу» поміняти стратегію бізнесу. Тобто відмовитися від імпорту нафтопродуктів, який від 2005 року мав податкові преференції (скасоване ввізне мито). Країна одержала низькі ціни на бензин, однак вітчизняні НПЗ платили ПДВ двічі — купуючи нафту в Росії і продаючи пальне в Україні.

Експерти вже розцінили заяву Алекперова, донедавна найбільш палкого прихильника збереження пільг при імпорті нафтопродуктів, як відмову від цієї практики вже найближчим часом. Безперечно, це сприятиме подальшому насиченню ринку нафтопродуктів, адже потужностей «Лукойлу», ТНК-ВР і «Укртатнафти» цілком достатньо, щоб забезпечити країну якісним паливом (потреба — 10—11 млн. тонн світлих нафтопродуктів). Але їх стане більше, а преференцій менше тільки після відповідних змін у законодавстві з боку Верховної Ради, тож, очевидно, не раніше наступного року.

І ще. Насиченість ринку — найкраща запорука стабільних цін на бензин і дизпаливо. До слова, як і слід було чекати, минулого тижня більшість столичних заправок на 5 копійок підняла вартість найбільш ходового бензину А-95. Через зростання цін у європейських портах у другій половині вересня і високий попит в період польових робіт продовжувало дорожчати дизпаливо. Ця тенденція збережеться і найближчим часом.

Економіка на піднесенні. Її показники, як засвідчив Статкомітет СНД, поступаються лише Азербайджану. Прямі іноземні інвестиції зростають, попри нульовий ефект через потужний відплив капіталу. Кумулятивний темп приросту кредитів суб’єктам господарювання рекордний з часу відновлення економічного зростання, про що повідомив Нацбанк. Від початку року кредити юридичним особам зросли на 42,6 відсотка — до 237,7 мільярда гривень, попри те, що кредитні ставки зростають. Як-не-як, а це прикмета того, що збільшуються вкладення у розвиток виробництва. І то правда, що економічне зростання залежить не від примх погоди, а прогнозів. Але похолоднішало — факт.

Людмила Шаповалова.