Те, що Україна вагітна реформою публічної влади, ні в кого не викликає сумніву. Дочасні парламентські вибори — яскраве тому підтвердження. Однак не тільки державної, а й місцевої. Спроба провести адміністративно-територіальну реформу провалилася передусім через те, що вона рухалася згори і була незрозуміла для більшості громадян. Понад те, її передусім бойкотували місцеві бонзи, чиновники всіх рівнів. І не дивно. Сьогодні в їхніх руках єдиний і найбільший ресурс — земля, довкола якої і розгортається головна битва.

Яскравий приклад — нещодавнє засідання Київради, на якому було виділено понад чотири сотні ділянок під забудову. Однак процедура виділення проходила без обговорення, а тим більше — без проведення аукціону. Таке враження, ніби в міста вистачає власних коштів на виконання різних програм. Отож не дивно, що політики почали говорити про дочасні вибори міського столичного голови. Понад те, дехто з них уже обіцяв навести порядок у стольному граді під час парламентської кампанії.

Однак виникає запитання: на якій правовій базі можна провести дострокові вибори міського голови. Поки що, у відповідності із законом, такою підставою може стати висловлення недовіри двома третинами голосів депутатів місцевої ради або загальноміським референдумом.

Насправді обидві норми закону мертвонароджені. З депутатським корпусом, який далеко не бідний і зацікавлений в реалізації бізнесових проектів, голова завжди може знайти компроміс. А проведення місцевого референдуму регламентується нормами закону, прийнятого ще в 1991 році, і який не тільки не відповідає реаліям, але й Конституції.

Власне, спроби провести місцеві референдуми наприкінці минулого і на початку нинішнього року у Києві та Харкові провалилися, оскільки, зрозуміло, місцева влада в них не зацікавлена. Бо слова «влада» і «власність» мають однокореневий зміст. А тому чиновники можуть знайти багато різноманітних зачіпок, щоб не реєструвати ініціативні групи, не визнавати підписи громадян.

Ось що розповів лідер громадської організації «Харків’янин» Владислав Протас на нещодавній прес-конференції:

— Нам не надавали приміщення для проведення зборів і формування ініціативних груп. Під керівництвом представників влади привозились люди на автобусах, які зривали збори, залякували активістів. Ми багато розповідали про це наприкінці 2006 року. Останні збори 3 квітня ми провели в приміщенні оперного театру, запросили представників преси, зняли хід зборів на камеру, і це транслювалося в прямому ефірі. Подані в раду документи перевіряли без нашої присутності. Через секретаря міськради нам передали рішення міського голови про відмову в реєстрації без посилань на порушення під час проведення зборів. І в нас не залишилося часу на оскарження цього рішення.

Нині місцеві лідери йдуть на те, щоб взагалі заблокувати публічний громадський контроль за діяльністю влади. Так, у Харкові розроблено новий проект статуту міста. За словами Владислава Протаса, проект статуту спрямований на те, щоб унеможливити висловлення незгоди з владою через збори громадських організацій, мітинги та пікети. Очевидно, міська влада не зацікавлена в контролі громади. З другого боку, ухвалення нової конституції міста без публічного обговорення та затвердження на місцевому референдумі ставить під сумнів легітимність нової редакції статуту Харкова. Відтак значно ускладнюється контроль і вплив територіальної громади на місцеву владу.

Саме тому громадська організація «Харків’янин» пропонує такі зміни до законодавства, яке визначає характер і зміст місцевого самоврядування. Активісти організації переконані: статут територіальної громади та зміни до нього повинні прийматися на місцевому референдумі. Вплив місцевої влади на проведення референдумів має бути істотно обмежений. За нею мають залишитися суто технічні функції. Окрім того, варто запровадити кримінальну відповідальність посадових осіб за перешкоджання в проведенні відповідних референдумних процедур. Реєстрацію ініціативних груп з проведення референдуму, а також контроль за проведенням референдуму передати обласним виборчим комісіям.

Ці зміни треба внести до закону про український та місцевий референдум і до закону про місцеве самоврядування уже найближчим часом.

Радник Президента Анатолій Ткачук вважає: не можна допустити того, щоб місцева влада в особі голів та рад й надалі відривалася від громадян і громада не могла на них вплинути. Тому глава держави зініціював внесення змін і доповнень до законів про місцеве самоврядування і про місцеві державні адміністрації, де дуже чітко розставлені пріоритети. Первинною є громада, громада формує владу, впливає на владу і влада має враховувати інтереси громади.

Водночас проект змін передбачає і процедуру дострокового припинення повноважень міського голови чи міської ради. Це зроблено для того, щоб, з одного боку, громада мала можливість виправити свою помилку, а з другого — була відповідальність як громади за свій вибір, так і відповідальність ради.

Проте, на думку Анатолія Ткачука, головна проблема полягає в системі виборів. Нині голова вибирається простою більшістю. Відтак у більшості населених пунктах за голову голосують лише 17—20 відсотків мешканців, які беруть участь у виборах. А тому і з’являються проблеми у взаємовідносинах і з радою, і з громадою. Ініціатива глави держави стосуватиметься і суттєвої корекції виборчої системи на місцях. На його переконання, міські голови мають обиратися за абсолютною більшістю голосів, а депутати місцевих рад — за мажоритарною виборчою системою.

З ним погоджується і Владислав Протас:

— Ситуація в Харкові підтверджує правильність цих ідей. Оскільки ради досить часто приймають рішення поза межами своєї компетенції (в тому числі й Харківська міська рада), які йдуть на шкоду громадян. Але ці рішення діють. У пропозиціях Президента закладений доволі дієвий механізм. Будь-який нормативно-правовий акт органів місцевого самоврядування набере чинності тільки після перевірки на предмет відповідності Конституції і закону та отримає державну реєстрацію. Нині акти місцевого самоврядування не реєструються і не перевіряються і знайти їх непросто. В Харкові або Києві є сайти місцевих рад, але знайти рішення ради неможливо. Зміни до закону передбачають норму, відповідно до якої акти і рішення місцевих органів мають бути розміщені на сайтах. Це дасть можливість безплатного доступу і швидкого пошуку. Окрім того, проект закону передбачає, що певний перелік питань, які належать до компетенції місцевої ради, може розглядатися радою лише після проведення громадських процедур.

Власне, це лише перший крок до вдосконалення організації місцевої влади, стимулювання громадської ініціативи. Адже, на жаль, Європейська хартія місцевого самоврядування поки що повністю так і не імплементована у вітчизняне законодавство.