Заради сцени варто відмовитися від морозива!

За останні два роки Дмитрик Бородін отримав у різних містах України шість премій пісенних фестивалів: дві перші, дві другі та дві треті. Два роки тому він пройшов до півфіналу всеукраїнського телеконкурсу «Хочу бути зіркою», а цього року став учасником загальноукраїнського проекту «Шанс». Голос цього білявого хлопчика зі щирою посмішкою зачаровує з перших нот.

Юний талант підростає в родині медиків, Анни та Олексія Бородіних. Дитина народилася, коли батьки ще вчилися, тож значну частину клопотів перебрали бабусі. І першою бажання хлопчика співати оцінила теж бабуся, яка відвела шестирічного Дмитрика до музичної школи. Крім того, юний соліст займається у вокально-хореографічній студії «Апельсин» палацу культури «Ювілейний». Більшість вихованців там — дівчата, але Дмитрик чудово вписався в колектив. Викладач вокалу Олена Теряєва та викладач хореографії Вєра Болдарєва кажуть, що намагаються добирати репертуар до характеру підопічного: щось веселе, запальне, енергійне.

— В естраді мені подобаються Діма Білан, Тіна Кароль, — каже хлопчик. — А взагалі треба на всіх рівнятися, брати краще, я гадаю. Подобається їздити на конкурси, особливо з мамою.

Брати чи не брати участь у фестивалі, вирішують мама, тато та викладач вокалу разом. У гімназії, де навчається Дмитрик, уже звикли до його поїздок, а однокласники захоплено слухають враження про знайомства із зірками естради. Втім, і традиційні хлопчачі розваги — футбол, ролики, велосипед — школяреві не чужі. Плюс курси англійської тричі на тиждень. «Чи не завелике навантаження на дитину?» — питаю у батьків.

— Бувало, що я сам пропонував синові: може, щось залишимо, може, ти втомлюєшся? — каже Олексій Бородін.

А Дмитрик переконував: «Тату, в студії я не втомлююся, а відпочиваю. А ось ще хочу записатися на курси із аранжування». — «Але ж часу немає», — заперечую. Тоді він так серйозно: «Тату, треба знайти».