Допоки в Центрвиборчкомі триває підрахунок результатів дочасних парламентських виборів, політики та експерти вже розмірковують над імовірним форматом парламентської коаліції у новій Верховній Раді. На запитання «Голосу України» відповідає поет і видавець, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван МАЛКОВИЧ.

1. Яку коаліцію вдасться сформувати у новій Верховній Раді?

2. Чи буде під час політичних домовленостей щодо утворення парламентської коаліції та розподілу посад розіграно так звану «золоту акцію»?

3. Чи можливе створення широкої коаліції?

1. Хотів би вірити, що за останні два—три зворохоблені, змарновані роки навіть політики вчаться, хоча в це важко повірити. І якщо не станеться якихось підтасовок під час остаточної обробки бюлетенів, то з двох партій може утворитися демократична коаліція. Я вітав би, щоб це було саме так, щоб призначили нормального Голову Верховної Ради і швиденько поприймали нормальні закони. Особисто я очікую схвалення законів, які стосуються української культури, зацікавлений у тому, щоб нормальні люди прийшли до Міністерства освіти, щоб освіта справді була українською, щоб Україною знову повіяло українським духом, не сварками і чварами, а чимось здоровим і молодим. І в мене така дрібка надії є.

2. Якщо В. Литвин може долучитися до коаліції демократичних сил, нехай долучається, але давати йому крісло глави парламенту, думаю, проблематично. На мій погляд, має бути нарешті справжня демократична коаліція, ухвалено ті закони, які потрібні Україні, передусім щодо духовної сфери та культури.

На сьогодні лідери двох партій уже начебто домовилися про розподіл посад 50 на 50, хоча одна партія може бути з цього незадоволена, але це вже підписали. Треба створити оптимальний уряд, швидко, гарно, продемонструвати іншу якість. Якщо демократи зараз цього не зроблять, то буде гріш їм ціна, і на інші вибори люди просто не прийдуть голосувати, і буде втрачено для України всілякий шанс, який ще сьогодні є.

3. Я не кровожерлива людина, тому, якщо в Партії регіонів є нормальні професіонали, а вони, мабуть, таки є, то чому б не віддати їм декілька постів і реально з’єднувати Україну, працювати на результат, а також, щоб іноді можна було провести й конституційні закони. Якось же треба жити, а не сваритися. Такі реалії життя. Нехай це як завгодно називатиметься, скажімо, ситуативна коаліція, але нехай це буде не війна. Бо вибори і політичне життя — це не війна, а процес демократизації суспільства. Якщо сприйматимемо, як війну, то хто в ній виграє? Треба зараз зшивати те, де політики трохи нашкодили, і вже не розбиратися, хто нашкодив, а просто зшити і все.