Півтораста літ на пагорбі над річкою Іквою в селищі Млинів стояв обеліск, споруджений з нагоди перебування в тутешньому замку польського генерала Тадеуша Костюшка. А потім пагорб підмило хвилями і монумент опинився у воді. І майже на три десятки літ зависло людське забуття. Аж до цьогорічної осені...

Тадеуш Костюшко — колоритна постать. Він брав участь у визвольному русі на двох континентах.

У 1776 році в Америці підтримував американських колоністів у боротьбі за незалежність від Англії, став інженером і полковником артилерії, збудував перші укріплення у Вест-Пойнті. Отримав чин бригадного генерала армії США, а після війни — ділянку землі і щорічну пенсію. Але всі свої статки Тадеуш передав близькому другові, творцеві «Декларації незалежності» Томасу Джефферсону на викуп із рабства негрів і витрати, потрібні для їхньої освіти. Потім (уже в Польщі) вчинив те саме: в успадкованому маєтку Сєхновичі зробив кріпаків вільними, надав їм право на освіту.

А у 1794 році Костюшко стає головнокомандувачем польської армії, звільняє Варшаву від росіян і прусаків. Невдовзі його 7-тисячну армію розбила російська армія під Мацієвичами. У цій битві Костюшка поранили і взяли в полон. Посадили в Петропавловську фортецю, згодом звільнили (коли Польща перестала існувати, поділена між Росією і Прусією).

Шлях Тадеуша Костюшка із Млиновом перетнувся, коли бранця етапом везли до Петропавловської в’язниці. У містечку полонений генерал пробув три дні: етап зупинився в замку Олександра Ходкевича, тодішнього власника Млинова.

Дізнавшись про несподіваного гостя, Ходкевич (тоді ще полковник, а потім генерал) неабияк збентежився. По-перше, він теж брав участь у повстанні 1794 року під проводом Костюшка. З другого боку, князь мав образу на тодішню Польщу, де його позбавили звання сенатора.

Зрештою, Ходкевич дуже щиро поставився до Костюшка і тоді, коли той перебував у замку, і потім, коли Ходкевич наказав насипати на березі річки курган. До того ж саме на тому місці, де вони з Тадеушем прощалися. А на вершині кургану з’явився двоярусний обеліск у готичному стилі. 150 літ ця глиба простояла над річкою Іквою, а ще майже тридцять — в її водяних обіймах.

За останні десять років були лише наміри дістати обеліск із мулу. Але це було зроблено, коли за справу взявся директор державного підприємства «Млинівський лісгосп» Микола Романюк.

— На мою думку, тепер варто детально вивчити всі архівні дані, скласти первісний образ пам’ятника і лише після цього реставрувати його, — каже Микола Романюк. Це додасть туристичної привабливості Млинову.

Рівненська область.

На знімке: залишки колишнього монумента.

Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА та з архіву.