Робота з цієї тематики, яку Національне космічне агентство України подає на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2007 рік, є унікальною та надзвичайно важливою в епоху, коли людина Землі активно «завойовує» не лишень навколоземний простір, а й торує космічні шляхи до інших планет Галактики. Над розробкою методів діагностики електромагнітних полів у геокосмосі та створенням приладів і працюють українські науковці. Співавтори цієї роботи: Федір Дудкін — старший науковий співробітник Львівського центру Інституту космічних досліджень НАНУ та НКАУ, Василь Івченко —декан фізичного факультету Київського національного університету, Валерій Корепанов — заступник директора Львівського центру Інституту космічних досліджень, Георгій Лизунов — старший науковий співробітник лабораторії «Астрономічна обсерваторія» Київського національного університету, Анатолій Попель —заступник головного конструктора конструкторського бюро космічних апаратів ДП КБ «Південне», Олег Федоров — директор Інституту космічних досліджень НАНУ та НКАУ, Юрій Ямпольський — завідувач наукового відділу Радіоастрономічного інституту НАНУ.

Робота підсумовує здобутки її співавторів, отримані в Україні за останні 15 років у розробці методів і створенні космічних приладів, радіотехнічних та оптичних систем супутникового та наземного базування для дослідження, моделювання і прогнозування стану характеристик геокосмосу, сформованого взаємодією рентгенівського та ультрафіолетового випромінювання Сонця та корпускулярних потоків з навколоземним простором з участю геомагнітного поля.

Одним із пріоритетів експериментальних космічних досліджень в Україні є вивчення геокосмосу, складовими якого є іоносфера та магнітосфера, межі котрих простягаються від п’ятдесяти до сотень тисяч кілометрів від земної поверхні. Саме це середовище відіграє роль своєрідного «броньового» захисту нашої планети від бомбардування її високоенергійними зарядженими частинками сонячного та космічного походження. Нещодавно було знайдено незаперечні докази впливу космічних збурень у геокосмосі на суто земні системи енергетики, електропостачання, нафтогазогони, електро- й повітряний транспорт. Не менш важливим є встановлений вплив космічних чинників на фізіологічний та психологічний стан людини.

Тому однією з найважливіших наукових проблем ХХІ століття міжнародною науковою спільнотою проголошено створення концепції та образу космічної Погоди, які повинні в перспективі забезпечити прогноз стану геокосмосу в реальному часі. На основі розроблених теоретичних та методичних принципів, оригінальних наукових, інженерних та конструкторських ідей, доведених до практичної реалізації, співавторами роботи створено низку пристроїв та інформаційно-вимірювальних систем для дослідження електромагнітних процесів у геокосмосі з унікальними метрологічними параметрами (поріг чутливості, точність, динамічний та частотний діапазони та ін.) на рівні кращих світових зразків та вищих від них.

Для забезпечення контактних вимірювань електромагнітних характеристик геокосмосу, виконаних на космічних апаратах АУОС-3-АП-ІК (проект «АПЕКС»), Січ-1М (проект «Варіант»), створених в КБ «Південне», було розроблено та застосовано цілу низку оригінальних технічних, конструкторських та схемних рішень, які дали змогу знизити в місцях розташування датчиків до мінімального рівня (нижче порогу чутливості датчиків) електромагнітні перешкоди, створювані службовими бортовими комплексами космічних апаратів, зменшити вплив самого космічного апарату на космічне оточення за рахунок газоплазмових емісій, що виникають під впливом «бомбардування» поверхні апарата потоками високоенергетичних заряджених часток сонячного вітру.

Результати роботи авторського колективу грунтуються на великому досвіді, отриманому в космічних проектах. До 1992 року успішно проведено 17 експериментів на бортах супутників, ракет, аеростатів та міжпланетних космічних станцій. За останні 15 років проведено експерименти в рамках проектів «Інтербол», «Варіант», «Компас».

Сьогодні з участю українських фахівців розробляються плазмово-хвильовий комплекс для міжнародного експерименту «Обстановка» на борту міжнародної космічної станції (запуск заплановано на початок 2008 року) та комплекс апаратури «Плазма-Ф» для експерименту «Радіоастрон» (запуск у 2009 році). Проект «Іоносат», який буде здійснено під науковим керівництвом співавторів роботи, включено до проекту загальнодержавної науково-технічної космічної програми України на 2008—2012 роки.

Виготовлений в Україні магнітометр змінного поля LEMІ-106 важить разом з електронікою лише 75 грамів, що в декілька разів менше за найлегший аналогічний закордонний прилад. Магнітометри постійного поля LEMІ-019, які використовуються для орієнтації космічного апарата і для наукових досліджень, мають найменший серед відомих приладів для штучних супутників Землі рівень шумів за потужності споживання в декілька разів меншої, ніж у кращих закордонних аналогів. Створений з участю авторів роботи хвильовий зонд взагалі не має аналогів у світі.

Співавторами роботи створено кілька поколінь приладів космічного та наземного підсупутникового призначення, більшість із яких за рівнем основних параметрів перевершує кращі закордонні зразки. Вагомим підтвердженням високої якості цієї продукції є великий попит на них на світовому ринку. Зокрема, виготовлені геофізичні прилади та системи експортуються у більш як двадцять країн світу. Великий попит на них і в Україні — ці прилади впроваджені в Українському державному геологорозвідувальному інституті (для обладнання пунктів режимних спостережень та геофізичного розвідування корисних копалин), науково-виробничому об’єднанні «Потенціал» (системи керування бурінням під нахилом), держпідприємстві «Укроргтехдіагностика» (системи пошуку місць корозії магістральних нафто- та газогонів), держпідприємстві «Геофізика» (геофізична станція для пошуку покладів нафти та газу), Національному антарктичному науковому центрі МОН України (магнітометри, комплекс ЧКЗІ, метеомагнітні станції).

Світовий рівень отриманих результатів підтверджує також включення членів авторського колективу до участі в керівних органах провідних міжнародних космічних організацій — Комісії з космічних досліджень (COSPAR), Міжнародного астронавтичного конгресу (ІAC), Європейського об’єднання наук про Землю (EGU), Міжнародної асоціації геомагнетизму й аерономії (ІAGA), Міжнародного радіосоюзу (URSІ).

Результати роботи авторського колективу відображені у понад 200 наукових публікаціях, 12 авторських свідоцтвах, двох патентах України та одному патенті Узбекистану. За цією тематикою підготовано 17 кандидатів та 4 доктори наук.

Об’єднання в єдиний комплекс наукових та практичних досягнень у різноманітних суміжних галузях — космічному апаратобудуванні, науковому космічному приладобудуванні, фізиці плазми, теорії електромагнітного поля, математичному та фізичному моделюванні — забезпечило створення та виведення на міжнародний рівень української національної школи експериментальних космічних досліджень, що є фундаментом подальшого розвитку цих досліджень в Україні.

Анатолій КАРМАНОВ, редактор газети «Конструктор» ДКБ «Південне» ім. М. Янгеля.

Дніпропетровськ.