У холі — унікальні полотна живописців.

Поверхом вище в коридорі — висококласні фотороботи талановитих Майстрів (на знімку—одна з них).

Вважаєте, ці рядки — початок репортажу з виставки? Частково ви маєте рацію. Уточню тільки: картини і фотографії розміщено не в галереї, а в управлінні Служби безпеки України в Миколаївській області.

Головне — вони є!

Це приємно дивує. Адже до 1989-го Миколаїв жив з «клеймом» закритого міста корабелів. А про ліричний настрій у стінах служби держбезпеки донедавна годі було й казати.

Чи означає це, що, скажімо, у контррозвідників тепер зменшилося роботи і зникли державна та інші таємниці? Навпаки, відкривши ворота для співвітчизників і заморських гостей, потрібно в усі вуха слухати, в усі очі дивитися. Недруги не дрімають. Їхнє прагнення, наприклад, заволодіти технічною документацією кораблебудівників не раз наштовхувалося на впевнені контрзаходи миколаївських професіоналів.

Про це, до слова, можна прочитати у документально-публіцистичній книзі, присвяченій 15-літтю СБУ, яка недавно вийшла друком. У ній уперше опубліковано інформацію про керівний та особовий склад регіонального управління. У передмові його начальник Михайло Таранов, котрий, на жаль, рано пішов із життя, писав: «Громадськість має право знати, чим займається Cлужба безпеки України, як відстоює інтереси держави, суспільства, кожного конкретного громадянина».

Не переказуватиму зміст інформаційно-насиченої, чудово ілюстрованої книжки, що розповідає про історію створення управління, будні його працівників, багаті традиції, культурне і спортивне життя. Це все не лише в книзі, а і на відповідних стендах затишного офісу.

Однак є, як з’ясувалося, у команди контр-адмірала Юрія Парамонова, який очолює обласне управління, «таємниця», що її мужні співробітники не афішують. Вони без рекламного галасу, так властивого політикам, з 1985 року шефствують над Очаківським дитячим будинком «Орлятко». Речі, іграшки, продукти, книжки, телевізор, побутове електроустаткування і, зрештою, мікроавтобус — ці подарунки вручено дітлахам до свят. А на «суботниках» співробітники управління ремонтують і упорядковують будинок і територію.

Але немає, звичайно, нічого більш радіснішого, ніж спілкування дітвори з шефами. Гадаю, вони й не усвідомлюють, з якої важливої «контори» приїжджають привітні, щедрі, добрі люди. Головне — вони є!

А найбільша нагорода для дорослих — чути щире дитяче «Дя-ку-ємо!» і бачити виступи хлопчиків і дівчаток на концертах, підготовлених працівниками «Орлятка» на чолі з Людмилою Шмарко.

Доброчинність працівників СБ не обмежується шефством над дітьми дитячого будинку: вони допомагають і дітям миколаївської школи-інтернату № 5.

Махінатори під контролем

«Співробітники УСБУ вилучили у місцевих жителів античні предмети побуту, які пролежали в землі понад дві тисячі років...»

«Автомашину з 986 акумуляторами затримали працівники управління...»

«У наркокур’єрів вилучено рекордну в регіоні партію героїну...»

«59 радіоактивних приладів, кілограм оксиду ртуті, шість кілограмів сірої ртуті знайдено у військовослужбовців».

А ось лише заголовки газетних матеріалів: «Торговці людьми сіли за ґрати», «Хабар у халаті», «Рекет на селі», «Затримано небезпечного злочинця»...

Усе це — мала частина резонансних кримінальних справ, доведених до суду УСБУ регіону. На їхньому рахунку чимало розкритих злочинів, скоєних порівняно недавно. Про них автору розповіли в прес-групі УСБУ...

Мабуть, серед найактуальніших — комп’ютерне лиходійство.

Проблема боротьби з комп’ютерною злочинністю, щойно з’явившись, стала міжнародною.

Оскільки Україна не входить до числа держав з високим рівнем комп’ютеризації, у нас досить терпимо ставилися до витівок «технологів». Лише 2001 року було внесено відповідні зміни до Кримінального кодексу.

Серед найрозповсюдженіших злочинів, розслідуванням яких займалися співробітники управління СБУ на Миколаївщині — несанкціоноване втручання в роботу телекомунікаційних систем, підробка банківських платіжних карток, а також шахрайство з боку операторів зв’язку й абонентів, збування і поширення інформації з обмеженим доступом, зміна порядку маршрутизації міжнародного телефонного трафіка. Фіксувалися і злочини, метою яких було навмисне завдання збитку суб’єктам господарювання (у тім числі й державним) шляхом знищення електронних масивів даних.

Співробітники УСБУ виявили групу, яка виготовляла підроблені пластикові картки з кодами іноземної кредитної організації і використовувала їх у корисливих цілях. Двох миколаївців затримали, коли вони оплачували чергове придбання побутової техніки на 30 тисяч гривень.

За матеріалами кримінальної справи, порушеної слідчим відділом управління, суд за несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв’язку на два роки з конфіскацією майна засудив громадянина однієї з країн СНД Н. Крім того, він заплатив 10,5 тисячі гривень у рахунок погашення матеріальних збитків, завданих ВАТ «Укртелеком».

Не маючи ліцензії і не будучи оператором зв’язку, Н. відкрив у місті переговорний пункт.

Абонентам Миколаєва почали надходити міжнародні дзвінки, які фіксувалися устаткуванням вітчизняних операторів зв’язку як міські. Вартість хвилини розмови при цьому зменшувалася в 4—8 разів. На різницях у тарифах ділки щомісяця заробляли десятки тисяч доларів США.

Сьогодні навіть фахівці не можуть точно оцінити розміри збитків, завданих вітчизняним операторам зв’язку.

Експерти вважають, що з поширенням інформаційних технологій цей вид злочинності зростатиме.

Але професіонали запевняють: у Миколаєві й у центральному апараті Служби безпеки України є достатній досвід з розкриття комп’ютерних махінацій.

Миколаїв.

Фото Анатолія ЛИСЕНКА.