Скільки зарплату не підвищуй...
На моє глибоке переконання, вітчизняна освіта поки що не відповідає запитам ринку праці. По-перше, випускники вузів здебільшого не готові до роботи за новітніми технологіями. По-друге, дедалі відчутніше дисбаланс між кількістю підготовлених і необхідних фахівців. Збільшується на біржах праці кількість економістів, юристів, а фактично всі вузи вважають за честь готувати їх. За останні десять років число студентів зросло майже в 2,5 разу. Цього року близько 80 відсотків абітурієнтів намагалися одержати студентський квиток, що вдвічі більше, ніж 1997-го. А навіть у розвинених країнах студентами хочуть бути половина випускників шкіл.
Водночас, за прогнозами, за парти 1 вересня не сіли майже шість тисяч дітей, позбавлених даху і батьківського піклування. А якщо взяти до уваги падіння авторитету вчителя і зниження якості знань учнів, чому виною, зокрема, принизлива бідність школи, постає запитання: куди ми рухаємося? І хіба підвищення мізерної зарплати педагогам — панацея від усіх бід у галузі, в чому нас намагається переконати нинішня влада?
Олексій СІРИК.
Тернопіль.
Двоє із чотирьох — олександрійці
Бронзові медалі зі столиці Хорватії, де проходила XІX Міжнародна олімпіада з інформатики, привезли олександрійські школярі Руслан Симоненко і Рустам Джуманіязов, десятикласники Олександрійського ліцею інформаційних технологій. Торік одинадцятикласник Владислав Симоненко (брат Руслана) став срібним призером такої олімпіади, що проходила в Мексиці.
У Загребі честь України захищали чотири учні. Вони змагалися з 288 юнаками і дівчатами з 77 країн світу. Олімпіада проходила в два тури, кожен з яких тривав по п’ять годин. Спілкувалися під час змагань та відпочинку англійською мовою.
Наставник олександрійських обдарувань — спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, заслужений вчитель України Валентин Мельник, а директор відомого тепер на весь світ ліцею — Ольга Бутрименко.
Петро МЕЛЬНИК.
Кіровоградська область.
Не нам хвалитися
За даними Міністерства освіти і науки України, нинішнього року за бюджетні кошти навчаються 150 тисяч першокурсників.
Ми, на жаль, явно не попереду планети всієї. А в Європі, мабуть, пасемо задніх. Скажімо, у Німеччині, Швеції, Норвегії, Данії, Франції, Чехії за навчання не платять. Є лише семестровий збір на придбання навчальних посібників, матеріалів, паперу тощо. Сума зазвичай коливається від 40 до 150 євро. Більшість місць — бюджетні. Але студенти самі дбають про своє проживання. Навчатися безоплатно можна в будь-якій країні, що входить до ЄС. Але найліпше у Фінляндії. Там більшість університетів — державні, в них навчання безплатне і для іноземців.
