Чи перетвориться Дністровська затока на цвинтар кораблів?

23 березня на морі був не штиль, а хвилювання — до п’яти балів. За морською класифікацією — це скоріше легкі брижі, ніж шторм. І саме за такої погоди «поповзли» якорі у двох теплоходів — «Бека-1» і «Фенікс», що бовталися на рейді Дністровського лиману в районі райцентру Білгорода-Дністровського. Перше судно приписано до порту Мороні, що на Коморських островах. «Фенікс» ніс на гафелі прапор Камбоджі.

Подув шквалистий східний вітер і несподівано «Бека-1» знявся зі стоянки і судно понесло до коси Кароліно-Бугаз, курортної зони Одеської області. На косі розташовано близько сотні будинків відпочинку, пансіонатів, турбаз, дитячих оздоровниць. Хаотичний дрейф «коморця» тривав майже 30 хвилин, і незабаром судно викинулося на пляж за кілька десятків метрів від залізничного полотна Одеса—Ізмаїл.

Зірвався з якоря і «Фенікс». Теплохід стрімко несло на піщаний пляж, оточений валунами, що захищали залізничну лінію від морського прибою. І тут сталася ситуація, скажімо так, надзвичайно рідкісна в світовій практиці — на мілководді відбулося зіткнення теплоходів.

Ранком, коли про минулу подію нічого вже і не нагадувало, екіпажі стали «рахувати рани». З’ясувалося, що у «Фенікса» виявилося пропороте днище, затоплене машинне відділення, судно було знеструмлено, а в танках теплохода хлюпалося 67 тонн мазуту. Обидва судна знаходилися буквально серед відпочивальників, які приймали морські ванни. Їх було небагато — березень місяць усе-таки. Але задоволення, погодьтеся, не із приємних.

Ось так малюсіньке селище Затока, у межах якого сталися аварії кораблів, опинилося в центрі міжнародної надзвичайної події.

В Одеської обласної державної адміністрації напередодні туристичного сезону такий «корабельний сюрприз» нічого, крім головного болю, не викликав. Близько десятка нарад на місці провели різні служби — МНС, Мінтрансзв’язку, прикордонники, Держфлотінспекція, представники судновласників.

Що робити із суднами, що викинулися на мілину? «Фенікс», з його пропоротим днищем, врятувати вже практично неможливо. Різати його на металобрухт? Але його ціна мізерна — лише 40 доларів за тонну, а всього у «Феніксі» —1200 тонн живої ваги. Та й судновласник не квапиться приймати таке рішення. Яких заходів, зрештою, потрібно вжити до нього, щоб він перейнявся долею своєї власності?

А жодних заходів, як з’ясувалося, і вживати неможливо. Відповідно до міжнародних правил, для суден, що зазнають аварій, негайно відкривається державний кордон, який 23 березня і перетнули без дозволів судна-«іноземці».

Єдиною підставою для того, щоб притягнути до відповідальності судновласників може стати факт екологічного забруднення акваторії — згадайте про 67 тонн мазуту у трюмах «Фенікса».

Місцева влада абсолютно нічого не може зробити для того, щоб забрати ці теплоходи з акваторії Дністровської затоки. І прав не вистачає, і досвіду обмаль у рішенні таких ситуацій. От і залишається одне — проводити наради на морському пляжі, розробляючи «стратегію» порятунку пляжів від непрошеного сусідства.

Повільність власників «Фенікса» і «Беки-1» зрозуміла і пояснювальна — вони намагаються витиснути все можливе із фірм-страхувальників. А тут, за всяку провину києм у спину. Ну, приміром, визнають страхувальники, що екіпаж під час аварійної ситуації діяв професійно і грамотно, то компанія-судновласник одержить кругленьку суму у вигляді страховки з розрахунку 10 тисяч доларів за одного члена екіпажу. Це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.

У розмові з «морськими вовками» довелося почути і іншу точку зору щодо морської трагедії, що сталася 23 березня. Схоже, казали мені моряки, що трагедію в Дністровській затоці було спроектовано і зроблено спеціально. Для чого? Для того, щоб одержати страхову суму. А отже, переконували мене співрозмовники, найближчим часом чекай у Дністровській затоці й інших подібних «корабельних аварій». Якщо це так, то через рік-два всі узбережжя Затоки і Кароліно-Бугазу, де за сезон відпочиває до 1 мільйона осіб, перетворяться на цвинтар кораблів. Веселенька перспектива?

Одеська область.