За нинішніх цін навіть мізерні врожаї прибуткові

Хлібопекарі й надалі перекриватимуть збиткове виробництво соціального хліба за рахунок більш дорогих сортів. Про це повідомив віце-прем’єр Віктор Слаута (на знімку — в селі Хохітва Богуславського району під час робочої поїздки по Київській області). Хоча і після виборів жодного стрибка цін на продукт номер один, вважає він, не повинно бути — зерна в державному резерві та Аграрному фонді вистачить до наступного року.

— Чи зростатиме ціна на соціальні сорти? — це запитання ставлять мені постійно, — розповів віце-прем’єр. — Один кореспондент в Миколаєві поцікавився: «А ви самі оцей соціальний хліб їли?». Мовляв, чи не отруївся часом? Скажу, що хліб цей зроблений за звичайною технологією — де кладеться борошно, дріжджі, сіль, запарюється. Як і раніше робили, без викрутасів. Це нормальний хліб. У супермаркеті є хліб — 25 грн. за кілограм — хто його бере? А соціальний — це нормальний хліб. За рахунок інтервенцій — в державному резерві, Агрофонді маємо значні запаси пшениці врожаїв попередніх років —борошно пекарям надається за цінами, що нижчі за ринкові, щоб тримали вартість хліба для масового споживача. А продукцію з борошна вищого гатунку, кондитерку, пряники й інше продавайте з прибутками, аби тільки розкуповувалось. За останні місяці хліб подорожчав на копійки. Середньозважені ціни по країні паляниці з борошна вищого сорту як були, так і є — 2,64 — 2,66 грн./кг, 2,16 грн. — з першого сорту, і 2 грн. — житньо-пшеничного. За соціальними видами хліба пильнуватимемо. Для виробників утримати ціни на соціальні сорти — не проблема. А на інші види — ціни будуть в межах інфляції.

Звісно, дешеве зерно колись закінчиться. Адже «якщо минулий маркетинговий рік стартував з ціною на продовольчу пшеницю в 500 — 600 грн. за тонну, то нинішній — з 1000—1100 грн. за тонну. А зараз і 1240 називають».

Віце-прем’єр вважає, що деякі керівники господарств невмотивовано підвищують ціни на пшеницю, не бажаючи реалізувати ані тонни зібраного до державних засіків. При цьому вони забувають про фінансову допомогу — нинішнього року як дотації сільгоспвиробникам на гектар посівів, зокрема зернових культур, надано майже мільярд бюджетних гривень. За ці кошти держава могла б під час жнив закупити до своїх засіків близько мільйона тонн пшениці.

У зв’язку з цим та нинішніми високими цінами на збіжжя аграрії мають зиск навіть за низької врожайності пшениці у 15 центнерів з гектара, впевнений віце-прем’єр. Вона, у зв’язку з посухою, переважала на півдні країни. За таких умов за ціни на зерно 1100 грн. за тонну рентабельність виробництва зернових становить 8,1 відсотка. А якщо господарство використовує сучасні технології і зібрало з гектара по 40 центнерів і більше (таких нинішнього року чимало у центральних і західних областях країни), то вже за ціни 800 грн. за тонну пшениці має принаймні 50 відсотків рентабельності, за 1200 грн. — понад 126 відсотків.

«Загнавши» ціну, на думку В. Слаути, можна отримати і 300 відсотків рентабельності, але цей ланцюжок потягне проблеми до тих самих сільгоспвиробників — вже у вартості ресурсів для АПК. Якою має бути ціна на зерно? Треба, щоб господарство від його вирощування мало сталий прибуток. Тож ціна — це собівартість плюс 30—40 відсотків рентабельності. Тобто 900—1000 грн. за тонну. Але за нинішніх умов тенденції до зростання диктує ринок, передусім світовий.

Записала Галина КВІТКА.

Фото автора.

Квоти будуть до квітня

Сьогодні на своєму засіданні Кабмін планує подовжити квотування експорту зерна, запроваджене з липня через неврожай у зв’язку з посухою. Як повідомив напередодні події міністр економіки Анатолій Кінах, загальна кількість дозволеного для реалізації за кордон збіжжя у період з 1 жовтня 2007-го до 31 березня 2008 року не перевищуватиме 1,2 мільйона тонн.

Зокрема, зерноторговці зможуть реалізувати за межами нашої держави не більш як 600 тисяч тонн кукурудзи, 400 тисяч тонн ячменю, 200 тисяч тонн фуражної пшениці. Тепер, поінформував міністр, «з державною митною службою відпрацьовуємо, щоб під виглядом фуражної не пішла за кордон продовольча пшениця».

Анатолій Кінах вважає, що від регулювання зернового ринку можна буде відмовитися після того, як матимемо більш-менш точний прогноз врожаю-2008, тобто у лютому-березні, коли вимальовуватиметься ситуація на наступний маркетинговий рік.