Сто сімей за одним столом

Традиційно в «оксамитовий сезон» у приазовському Генічеську проходить фестиваль національних меншин. Цього разу яскраве свято під назвою «Таврійська родина» було ювілейним — десятим.

Хоч відлік його починається ще з 1993-го, але був час і тривалої перерви: ніхто не приїздив через брак коштів і спонсорів. Друге дихання надали святу наполегливість начальника управління культури райдержадміністрації Людмили Фролової та підтримка тодішнього голови РДА Олександра Гонтаря.

До честі й нинішніх керівників — голова райради Сейтумер Німіттулаєв та голова РДА Валерій Дронов, котрі разом представляють інтереси найвіддаленішого району Херсонщини в обласній раді, доклали максимум зусиль, щоб ювілейний захід став справжнім святом великої багатонаціональної родини.

— Це символічно — нагадати, що Україна багатонаціональна держава, — зазначає Валерій Дронов. — Таврія — край переселенців, починаючи з Еллади і закінчуючи останньою репатріацією репресованих народів. Людина, яка живе на землі й приносить їй користь, має бути прийнята до родини. Ми пишаємося тим, що Приазов’я — земля, гостинна для всіх.

Про те, як розширилася географія та етнографія фестивалю, можна судити за його учасниками нинішнього року: ансамбль пісні й танцю ромів «Братство» з Поділля, вокальний ансамбль греків «Кенурія архі» з Харкова, незрівнянний у своїй співочій манері польський «Ретро» з Волині. Далекий чукотський «Певек» привіз в Таврію мистецтво народів Крайньої Півночі. Славнозвісні гуцульські музики представляв вже відомий «Ямгорів» із села Серафинці, що на Івано-Франківщині.

Найбільш «масовою» була болгарська община. Справжньою «родзинкою» став ансамбль «Ганга» із Запоріжжя, посланець індійського етносу.

Усіх зібрав приазовський Генічеськ. Найвидовищнішим було «виставляння» національних подвір’їв. Кухарі старалися, гостям підносили пироги, галушки, пельмені, манти, драники...

Тут звучало кільканадцять мов, а зрозуміло було одне: вітер «схід—захід» — то не напрямок для фестивального Генічеська!

Алла БРУСИЛОВА.

Херсон—Генічеськ.

Москвичі слухали українські пісні і плакали

У Москві з великим успіхом пройшли гастролі Луганського обласного академічного українського муздрамтеатру. На сцені Театру на Малій Бронній луганчани показали дві вистави і програму «Театральні фантазії» з уривків кращих постановок.

— Ми вирішили грати вистави українською мовою, — розповідає художній керівник театру Михайло Голубович. — Це принципово. У російській столиці живе багато вихідців з України, і ми хотіли нагадати їм про батьківщину, про пісні, які вони колись співали, про мову, якою розмовляли. Такого успіху просто не очікували. Після вистав люди не залишали зал, співали українські пісні і плакали. Це було дуже зворушливо...

— Ми привезли кращі роботи: «Ніч на Івана Купала» і «Свіччине весілля», — каже головний режисер театру Володимир Московченко. — В останній виставі багато українських діалектизмів, їх навіть наші глядачі не завжди розуміють. Москвичі на подив сприйняли і зрозуміли цю мову.

За відгуками критики, луганські артисти працюють на високому професійному, а не провінційному рівні. Гастролі відбулися завдяки допомозі Луганської облради, яка з державного бюджету виділила 150 тис. грн. Луганчанам навіть заздрили артисти Театру на Малій Бронній: через фінансові проблеми вже багато років вони гастролювати не можуть.

Алла АНТІПОВА.

Луганськ.