На позавчорашній прес-конференції Президент знов порушив реанімовану останнім часом тему — отруєння його діоксином у вересні 2004 року. Він сподівається, що причетних до цього людей депортують з нинішньої країни перебування — Росії, оскільки начебто «активізувалася співпраця» з тамтешніми правоохоронцями. За словами Віктора Ющенка, слідство пробуксовує саме тому, що досі не одержало свідчень «ключових гравців отруєння». Хоча, уточнив він, добре відомо, де вони мешкають і навіть де отримують зарплату. Для самого Президента також не є великим секретом, «коли це зроблено і ким це зроблено. Тому недаремно цих людей немає в Україні...»

До речі, доки вирішується питання екстрадиції чи хоча б допиту цих «відомих людей» у Генпрокуратурі РФ (якщо вони вже встигли запастися російськими паспортами), медицина збагатилася знаннями про особливість дії діоксину на організм людини та методи ефективної протидії отруті. Пацієнт Ющенко, який став, можливо, найвідомішим «піддослідним зразком», попросив лікарів оприлюднити всю інформацію про перебіг його хвороби, щоб коли, не дай Господи, таке лихо спіткало інших, медики знали, як з ним боротися.

Попри «активізацію співпраці» між правоохоронними органами двох країн, не все ще вирішено з проведенням порівняльного аналізу того діоксину, яким «пригостили» Віктора Андрійовича, і того, що виготовляється в російських лабораторіях. Московські колеги пропонують провести дослідження в Росії, що не задовольняє ГПУ: адже, відповідно до вітчизняного законодавства, така експертиза може бути доказом у справі тільки тоді, коли її за дорученням слідчого проводив український експерт. Принаймні за повідомленням «Інтерфаксу-Україна», заступник Генпрокурора Микола Голомша відреагував на одержану недавно довгоочікувану відповідь з Москви проханням усе-таки вилучити зразки діоксину в Росії і доставити їх до України, як того вимагає КПКУ. За бажання російські експерти можуть узяти участь у цьому дослідженні. Звісно, насамперед мають побажати допомогти в розслідуванні у Генпрокуратурі РФ.