Шляхом одвічної дружби

Хачатрян Армен Авакович народився 13 серпня 1957 р. у Єревані. Закінчив філологічний факультет Вірменського педагогічного інституту ім. Х. Абовяна. Займався науково-педагогічною діяльністю. Член-співзасновник і проректор університету «Грачья Ачарян» міста Єревана.

Обраний депутатом Національних Зборів Республіки Вірменія, головою постійної комісії НЗ Республіки Вірменія із зовнішніх зносин. 1999-2003 рр. — Голова Національних Зборів Республіки Вірменія.

За громадсько-політичну діяльність неодноразово відзначений високими міжнародними нагородами. Біографічним інститутом США визнаний «Людиною року-98». Голова Парламентської Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва.

З жовтня 2003 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Вірменія в Україні.

Відзначаючи важливість вірмено-українських відносин, Президент Республіки Вірменія Роберт Кочарян призначив на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Вірменії в Україні Армена Аваковича Хачатряна.

За словами Армена Хачатряна, його попередник — Грач Сілванян — був дуайєном дипломатичного корпусу, працював в Україні більше десяти років, тобто фактично стояв біля витоків україно-вірменських відносин, і залишив йому в спадок з політичної точки зору теплі відносини між двома країнами.

Проте посол висловив упевненість у тому, що «нам варто активніше працювати, оскільки значимість України для Вірменії і Вірменії для України стає дедалі очевиднішою. У географічному відношенні Вірменія для України — це відкриті ворота на Південь і Схід. А Україна є важливим центром у торгово-економічних відносинах з Європою і Росією.

Передусім, звичайно, ми маємо намір звернути найпильнішу увагу на розвиток економічного співробітництва. Я думаю, цілком реально зробити, щоб товарообіг між нашими країнами становив принаймні 200 відсотків порівняно з нинішнім».

— Яка передісторія вашого призначення на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Вірменії в Україні?

— Посаду посла Вірменії в Україні я обіймаю близько чотирьох років. Сюди я прийшов з посади спікера парламенту Вірменії. До цього був головою постійної комісії із зовнішніх зносин. 27 жовтня 1999 року у вірменському парламенті було вчинено теракт. Я теж дістав три поранення. 2 листопада того само року мене обрали головою парламенту. Після чотирьох років роботи на цій посаді указом Президента Вірменії Роберта Кочаряна я був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом в Україні та Молдові. Цим наш Президент хотів показати — і це чітко було сприйнято керівництвом України — що призначення на цю посаду другої особи держави підкреслює важливість продуктивних відносин між нашими країнами. Безперечно, такий крок вивів контакти наших держав на новий рівень, на порядок вищий від попереднього.

— Схарактеризуйте, будь ласка, сучасні тенденції у взаєминах між Україною і Вірменією...

— За останній рік у політичних відносинах Україна і Вірменія дуже зблизилися. Було багато візитів наших міністрів, офіційний візит прем’єр-міністра Вірменії, у Києві засідала спільна міжурядова комісія, укладено велику кількість договорів.

Сьогодні в наших незалежних державах народи-творці своєю працею, на міцній договірно-правовій основі, реалізують великий обсяг взаємин, що охоплюють суспільну, торговельну, науково-технічну та культурну сфери життя.

Закладено міцний фундамент правової бази. Створено спільну комісію з питань економічної співпраці. Активізуються зв’язки на міжрегіональному рівні: діють угоди між нашими столицями.

Перспективи розвитку обох держав тісно пов’язані з їх місцем і роллю в сучасному світі. Ми не маємо спільних кордонів, але маємо чимало спільних інтересів, які зумовлюють міцність політичного партнерства.

— Які пріоритетні види діяльності у Вірменії ви могли б назвати?

— З Вірменії ми експортуємо сільськогосподарські товари, коньяк, вино, мінеральні води, сухофрукти, продукцію легкої промисловості, техніку, інформаційні технології і т. п. В Україні купуємо метал, екскаватори, трактори, автобуси «Богдан» уже можна побачити в Єревані. Завдяки пріоритетам, що визначилися, у Вірменії зроблено акцент на аграрну промисловість. Уже є деякі результати експорту сільгосптехніки в США, Росію, Китай, Канаду, Америку, Іран та інші країни. Ми також розвиваємо науку — і фундаментальну, і прикладну. Запровадження комп’ютерного програмування забезпечує створення програм, що їх використовують у всьому світі.

У Вірменії на високому рівні енергетика, хімічна та легка промисловість. Прогрес у галузі медицини пов’язаний з функціонуванням центру, який спеціалізується на кардіопатології. Операції проводить відомий співвітчизник, який 10 років тому приїхав з Америки і створив свою школу. Проведено тисячі чудових операцій на серці. Люди приїжджають з-за кордону, адже у нас це коштує в 10-11 разів дешевше. Відомі також діагностичний і реабілітаційний центри.

Цілеспрямовано розвиваємо туризм. Дуже вигідно і корисно. Вибудовано хорошу інфраструктуру. За останні 3-4 роки ми побудували більш як 40 готелів міжнародного класу, відремонтували 2500 км доріг, побудували 250 км нового шляху, що зв’язує озеро Севан і південь країни. Готелі розмістили і по районах, щоб туристи могли помилуватися незабутніми пейзажами і архітектурними пам’ятками. Ми також ґрунтовно обновили всі театри і бібліотеки, державну картинну галерею Вірменії. Відкрили сотні оригінальних кафе, барів і ресторанів. Створили всі умови для відпочинку і туризму. Дуже важливо, що у нас порівняно низькі ціни. Тому запрошуємо до Вірменії, де можна побачити одну з найдавніших цивілізацій, священну гору Арарат, стародавні храми, прекрасний живопис і природу, скуштувати вірменську кухню і коньяк.

— Ким ви себе відчуваєте: вірменом чи космополітом?

— Мені здається, це, передусім, питання ерудованості людини. Чим більше людина розвинена, тим більше вона, люблячи своє, поважає світову культуру. Тим менше вона зациклюється на своєму, звертаючи увагу на цінності інших народів. Таку людину ніколи не назвеш вузькомислячою, вона не буде орієнтуватися на установку: наше — все, більшого не буває. Гадаю, не можна стверджувати, що наша природа найкраща (хоча для мене так воно і є). Адже і природа Закарпаття — диво. Так само, як архітектура Італії — чудове творіння рук людських. Тобто чим більше людина бачить, тим ширше вона мислить, і тим толерантніша вона до інших культур.

Ті, хто не претендує на підкорення інтелектуальних висот, захищаються висловленнями на кшталт: це краще, бо воно наше, національне. Як правило, такі люди просто не знають нічого іншого. Тому завжди потрібно шукати консенсус і, схиляючися перед своєю культурою, поважати, любити і бачити увесь світ, усю людську спадщину. Себе я вважаю вірменом чистої води, але й залишаюся «людиною світу».

— У цьому контексті у кожного народу є свої символи. А хто ваші світочі?

— Нарекаці — поет X століття. Сказати, що це поет — не сказати нічого. Він найбільший філософ. До речі, ми переклали його на українську. З ім’ям Нарекаці пов’язаний Ренесанс у літературі Вірменії X ст., а в Європі він почався з Данте Аліг’єрі у XІІІ ст. У Нарекаці є книга трагедій. Не можна стверджувати, що це суто літературний твір. Коли я заглибився у вивчення їхньої біоенергетики, то зрозумів, що ця книга може нарівні крокувати з Біблією. Так, Папа Римський в одній руці тримав Біблію, а в другій — «Нарек». Це своєрідне звертання людини до Бога. Людські гріхи такі великі, що якщо поставити з одного боку на ваги гору Арарат, а з другого — людські гріхи, то гора полетить у Космос; якщо всі кедри Лівану зробити ручкою, а Всесвітній океан — чорнилом, то й цього буде замало, щоб списати людські гріхи. У книзі Нарекаці є деякі молитви, після прочитання яких хворі зцілюються. Це пояснюється наявністю в тексті певної форми мислення з певними біоритмами. Це — всесвітнє, вічне, нетлінне.

Ще одна найдзвичайно яскрава зірка Вірменії —композитор Комітас, який зібрав усі вірменські пісні і створив свої на класичний манер. Так само Арам Хачатурян: справжній вірменський матеріал він обрамляв у класичному стилі. При цьому зберігався національний колорит, особливість, ритм, азарт і пристрасть.

Масштабною особистістю я вважаю творця нашого алфавіту Месропа Маштоца. У 405 році Месроп побачив уві сні алфавіт, що складався з 39 букв, на кілька літер у нашій абетці більше. Тому вірменам легше і простіше відтворювати інші мови.

— Що ви побажаєте нашим співвітчизникам?

— Закликаю їх до згуртованості, щоб спільними зусиллями простувати шляхом любові й добра.