Власник-іноземець сказав: «Завод работат не будет...»

На Вінниччині розпочався новий сезон цукроваріння. Щоправда, на кінець другої декади вересня працює лише три підприємства. А от робітники Кирнасівської цукроварні змушені оформляти статус безробітних. Така само доля чекає на колектив Корделівського цукрозаводу. Його власник з Азербайджану спершу готував підприємство до роботи, навіть квоту на цукор отримав. Проте в середині серпня приїхав і заявив: «Завод работат не будет».

— У нас руки короткі, щоб добратися до такого хазяїна, — кажуть трудівники підприємства. — Бо всіма справами заправляють високі чини з посольства.

— Власник Корделівської цукроварні не пояснив причин прийнятого ним рішення, — каже виконавчий директор обласної асоціації «Поділляцукор» Микола Береговий. — На нашу думку, не варити цукор на цьому підприємстві немає підстав. Завод готували до роботи, є сировина, виділена квота на цукор... Але як ти це поясниш володільцю, коли він представник зовсім іншої держави і не йде на спілкування з фахівцями асоціації. Завод мав би працювати ще й тому, щоб повернути людям зароблену платню, загальна сума якої становить 77 тисяч гривень.

У колективі кажуть, що їм втрачати нічого. Тому робітники мають намір вдатися до акцій протесту. «Може, тоді нас хтось почує. Бо коли просимо по-людськи, то такі прохання чомусь не доходять до начальства. Воно ж, а не ми, ручкається з нашим хазяїном. Знає, де його шукати. Нас у посольство не пустять».

Переважна більшість заводів тепер вирощує для себе буряки. Браїлівське підприємство, що у Жмеринському районі, має у своєму розпорядженні 6,5 тисячі гектарів площ цукристих. «Свої» корінці доставляють нині на цукроварні в Барі, Томашполі, Юзефо-Миколаївці (Козятинський), Соколівці (Крижопільський), Моївці (Чернівецький район). Власна сировина забезпечує незалежність від партнерів-виробників, тож це запорука стабільності роботи заводів.

Після багаторічної перерви відновлять роботу чотири цукроварні. Нині завершують реконструкцію на Гайсинському цукрозаводі, після чого він стане єдиним в області заводом-п’ятитисячником. Протягом доби тут перероблятимуть уже не три, а п’ять тисяч тонн коренів.

Так само поспішають завершити роботи на Моївському заводі. Майже два роки його робітники вартували біля воріт, не даючи можливості пустити підприємство «під ніж». Їхні зусилля не були марні. На завод прийшов новий власник. До того ж свій, із сусіднього району. Цукроварню взяло під своє «крило» приватне сільгосппідприємство «Кряж». За його кошти нині завершують підведення природного газу. Уже прокладено 20 кілометрів труби. Залишилося ще сім кілометрів. Щоб устигнути розпочати сезон, новий власник «кинув» на цю ділянку роботи аж сім бригад — по одній на кілометр. Символічний факел на підприємстві мають намір запалити наприкінці вересня. Одразу після того заводський гудок покличе цукроварів у цехи.

Уладівський завод працюватиме на вугіллі. Раніше тут використовували мазут, та він став дефіцитним. Власники прийняли рішення пристосувати підприємство до нового виду палива. Знову почне варити цукор і Немирівське переробне підприємство.

Щоправда, жоден з чотирьох названих цукрозаводів ще не отримав квоти на виробництво солодких кристалів. «Дається взнаки недолік у системі квотування, — пояснює М. Береговий. — Квоту виділяють за минулорічним показником. Але якщо завод не працював, скажімо, три чи п’ять років, то таке підприємство вже не потрапляє в систему квотування. Ми змушені додатково клопотати про надання дозволу на виробництво цукру для цих чотирьох заводів. У МінАП обіцяють вирішити питання, але лише після завершення сезону цукроваріння. Хоча пісок треба буде продавати раніше».

«Цукровий Донбас» у нинішньому році «скинув» частину солодких площ. Але водночас метикуваті бурякосії збільшили густоту рослин. Вага кореня також більша, ніж торік, до того ж істотно, на 47 грамів. За рахунок цих двох чинників цукровари планують наблизитися до минулорічного показника у виробництві продукції. Торік, нагадаємо, вінничани зварили 344 тисячі тонн солодких кристалів.

Віктор СКРИПНИК.

Вінницька область.

Точка зору

Господар підприємства відхилив усі пропозиції

— Районна влада, так само як і трудовий колектив, — зазначає голова Калинівської райдержадміністрації Олександр Мідяний, — зацікавлена у відновленні роботи цукрозаводу, бо це не лише робочі місця, а й надходження коштів до бюджету. Як мені відомо, представники обласної влади пропонували власнику декілька варіантів вирішення питання. Обіцяли навіть забезпечити підприємство сировиною, тільки б не зупиняли завод. Однак він відхилив усі пропозиції. Каже, варити цукор невигідно через низькі ціни на продукцію. Мені особисто за два з половиною роки роботи на посаді керівника району так і не вдалося жодного разу зустрітися з власником підприємства. Тому ми звернулися до правоохоронних органів, щоб вони втрутилися у справу. Слідчі вже працюють у селі Корделівка. З їхньою допомогою маємо намір добитися погашення заборгованості перед Пенсійним фондом, інших платежів, а також невиплачених трудівникам грошей.

До речі

Солодкий пісок варили навіть за фашистів

Якщо заводське обладнання не законсервувати так, як це передбачено відповідною технологією, воно перетвориться на металобрухт. За підрахунками виконавчого директора заводу пана Мазура, на ці роботи треба хоча б 50 тисяч гривень. Директор стверджує, що звертався до власника з проханням виділити кошти. Але той відповідає, що грошей немає. За 162 роки існування цукроварні її зупинили вперше. Навіть за фашистської окупації тут варили цукор, кажуть у Корделівці.