Посівні поля можуть перетворитися на шахматну дошку

— Що чекає нашого товаровиробника у Світовій організації торгівлі? — таке непросте питання порушив на недавньому засіданні Кабміну голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев. — Нам усім час відкривати «жовті» скриньки, «зелені» скриньки і розповідати, що в цих скриньках є. Тому що виробник сьогодні реально не знає, які дотації його чекають, які проблеми з інфраструктурою на селі, бо в переважній більшості вона сьогодні перебуває на балансах і на утриманні сільгоспвиробників. Адже за конкурентної системи Світової організації торгівлі навряд чи сільгоспвиробники зможуть утримувати інфраструктуру на селі. Це дуже серйозні проблеми. У нас не так багато часу, але треба про них говорити і думати.

І головне — приватна власність на землю. Так, земля має бути товаром. Це дасть серйозну капіталізацію нашому аграрному комплексу. Але як продавати землю? Якщо тільки скасуємо мораторій і нічого більше не зробимо, повірте: скуповування буде клаптиками, й отримаємо шахматну дошку замість посівного поля. Нам треба чітко визначитися, що має продаватися. Має продаватися, мабуть, якийсь клин землі, придатний для сільськогосподарського виробництва. Ми повинні подумати про вторинний ринок — хто її продаватиме і хто купуватиме. Можливо, це треба робити через Державний земельний банк. Це ціла система, яку потрібно розробити, показати, обговорити і прийняти. Поки що нічого в цьому плані не робиться. Ми дуже боїмося, що мораторій просто скасують, і це, повірте мені, буде нищівний удар по селу.

Тисяча й один законний спосіб обійти мораторій

Способів обходу мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення чимало, варто лише уважно вивчити законодавство. Такого висновку дійшли учасники семінару «Спекулятивні угоди з землями особистого селянського господарства: що дозволяє мораторій-2007», організованого в Києві компанією «Вега консалтинг».

Насправді є тисяча й один спосіб відчуження земель сільгосппризначення. Грунтуються вони переважно на неоднозначному тлумаченні норм законодавства. Приміром, той-таки мораторій стосується навіть не всіх наділів для ведення особистого селянського господарства. Під заборону підпадають лише ті ділянки, що виділені «в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)». Виходить, може вільно відчужуватися наділ, отриманий не через виділення паю, а просто із земель державної власності. Єдина незручність — площі таких ділянок не перевищують двох гектарів, тоді як «колгоспні» паї звичайно більші.

Ще один шлях обходу — укладання попереднього договору стосовно передачі прав на відчуження земельної ділянки в майбутньому. Спосіб не передбачає безпосереднього відчуження, тому, згідно із законодавством, легальний. Хоча і не гарантує того, що продавець у майбутньому не спробує відмовитися від угоди.

Більш ризикований спосіб — міна. Питання обміну земель законодавством не врегульовані, а Цивільний кодекс не ставить вимоги про обмін саме однаковими об’єктами. Тобто цілком можна обміняти землю сільгосппризначення на будь-яку іншу з доплатою у розмірі різниці їхньої ринкової вартості. Однак не варто обмінюватися занадто нерівноцінними ділянками — це може призвести до оспорювання угоди прокуратурою на підставі визнання її фіктивною.

Мабуть, найекзотичнішим способом обходу мораторію можна вважати зміну громадянства. За законом, відмовившись від українського громадянства, власник землі зобов’язаний її продати. Схема, стверджують досвідчені юристи, дає змогу вивести з-під мораторію землі й особистого селянського господарства, й товарного сільгоспвиробництва. От українці і розстаються з громадянством, щоб одержати гроші за колгоспний пай. Така схема, відзначалося під час семінару, була успішно реалізована в Миколаївській області.