На полях країни активно забирають соняшник і кукурудзу на зерно. Намолочено понад 600 тисяч тонн качанистої за середньої врожайності 35 центнерів з гектара. На думку фахівців, незважаючи на посуху, нинішній урожай королеви полів може перевищити торішній (6,5 млн. тонн проти 6,4 млн. у 2006-му). Сповнений оптимізму прогноз не міг не позначитися на цінах — у вересні вони трохи знизилися, хоча все одно ціна тонни кукурудзи перевищує 1100 гривень.

Гірше із соняшником. Зібрано його з понад мільйона гектарів. З огляду на середню врожайність — 11,3 центнера з гектара і скорочення цього року площ під культурою до 3,3 мільйона гектарів, валовий збір ліквідного насіння буде істотно менше торішніх 5,3 мільйона тонн. Внутрішній ринок відреагував і на цю ситуацію. Надії, що з початком надходження насіння нового врожаю ціни підуть униз, — не виправдалися. Стратегічну сировину для оліє-жирових комбінатів аграрії продають по 2500 — 2600 гривень за тонну та й то за умови самовивезення з господарств. Звідси зростання цін на нерафіновану соняшникову олію. До того ж насіння, як і сама олія, мають величезний експортний попит, що ще більше підігріває ціни на внутрішньому ринку.

Як і на світовому ринку, у нас дорожчають пшениця, жито, ячмінь. Зростання внутрішніх цін на ці культури, відзначають експерти, крім усього іншого, спричинено... заявами про можливе зняття Україною обмежень на вивезення зернових за межі країни. В очікуванні скасування квотування експорту і ще більшого зростання цін власники зерна стримують його продаж.

Зниження пропозиції за високого попиту призвело до того, що за минулий тиждень ціна пшениці 3 класу зросла на 40 гривень. Покупці за тонну вже готові платити до 1240 гривень. Подорожчав і ячмінь. У середньому на 30 гривень — до 1140. Хоча тут усе однозначно й іншого не дано: за даними Держкомстату, нинішнього сезону його валовий збір порівняно з урожаєм-2006 скоротився на 46,4 відсотка — майже на 5,5 мільйона тонн. Тоді як пшениці, стверджує офіційна статистика, зібрано навіть на 1 відсоток більше, ніж минулоріч. Тому в дорожнечі зерна для випікання хліба доводиться звинувачувати «світову кон’юнктуру», вигідну для сільгоспвиробників і загрозливу істотним подорожчанням продукту № 1 споживачам.

Варто сказати: з експортом зернових уряд так і не визначився. Віце-прем’єр В. Слаута заявляв про можливе скасування обмежень на вивезення, пізніше повідомив, що квоти можуть діяти до кінця поточного року. Швидше за все, ситуація проясниться напередодні парламентських виборів.