«Конкуренти — погані, ми — хороші». «Голосуй тільки за нас — ми того варті!» Нині подібного кшталту передвиборні гасла-програми партій і блоків узяли нас у суцільну облогу.

Солодкі обіцянки-цяцянки линуть з бігбордів та рекламних панно, з екранів телевізорів та програм радіо, з газетних шпальт та інтернет-видань. Дедалі частіше оприлюднюються результати соціологічних досліджень, що свідчать про електоральні переваги тієї чи тієї політичної сили. Здається, все начебто логічно: суб’єкти виборчого процесу, використовуючи засоби політичної реклами, намагаються здобути прихильність електорату. Та чи здобувають? Адже у нас, виборців, все більшає вагань і запитань: за кого ж голосувати, щоб укотре за 16 незалежних літ знову не збирати з вух локшину? Як відділити брехню та маніпуляції від правди-матінки? Чи не купимося й цього разу на «цукрово-гречані» подачки?

Передвиборну рекламно-агітаційну ситуацію в державі, віртуальні й реальні орієнтації виборців досліджує парламентський журнал «Віче», вересневе число якого щойно вийшло друком.

Як відомо, у вересні країна відзначила День знань. Проте не для всіх школярів та їхніх наставників цей день був святковий. Адже багатьом на шляху до школи доводиться долати значні відстані. За даними Міносвіти, нині в Україні за межами так званої пішохідної доступності перебувають і потребують підвезення 12 відсотків учнів від загальної кількості тих, що проживають на селі. Чому ж у державі буксує свого часу широко розрекламована програма «Шкільний автобус»? Детальніше про це також читайте на шпальтах вересневого номера парламентського часопису.

У свіжому номері на читача чекають й інші досить цікаві теми. Зокрема, в рубриці «Дім, у якому живемо» журналісти досліджують готовність житлово-комунального господарства України до роботи в осінньо-зимовий період. «Віче» констатує: якщо на верхніх щаблях владної драбини панує оптимізм, то внизу, в регіонах, у житлово-комунальному господарстві накопичилося чимало проблем, які потребують негайного розв’язання на рівні держави. Насамперед треба вдосконалити відповідну законодавчу базу. Чекає економічного обґрунтування тарифна політика. Настав час розвитку самоврядних інституцій у сфері житлово-комунального господарства.

Проблеми, проблеми... Сьогодні вони обступили й козацьку святиню — Хортицю. Досліджуючи її героїчну минувшину, письменник і публіцист Микола Славинський в авторському проекті «Гетьманськими столицями, козацькими шляхами» закликає нас, козацьких нащадків, зберегти всеукраїнський, воістину національний статус цієї дивовижної перлини під вічними зорями. І неспроста. Бо нині окремі спритники пропонують повернути острів у комунальну власність. А це вже одна з можливостей для «дерибану» заповідної території.

До речі, завдяки публікаціям «Віча» взято під сумнів розпаювання землі ще одного заповідника —Кінбурнського півострова. За ініціативою вічан в Укрінформі відбувся «круглий стіл» «Чи бути Кінбурну національним парком?», у роботі якого взяли участь представники влади, екологи, журналісти. У результаті гострої дискусії народився лист Президентові України. Його підписали всі ініціатори збереження заповідника. А ось представники місцевої влади Миколаївської області — відмовилися. Нині слово за Віктором Ющенком.

На сторінках вересневого номера «Віча» чимало інших цікавих і ґрунтовних матеріалів, які втамують інформаційний голод допитливого читача.

Тож вічаймося!