На Рівненському військовому полігоні (одному із трьох в Україні першої категорії) проводиться знешкодження бризантних вибухових речовин зі складів західного регіону.

— Проводимо це за Державною програмою знешкодження старих боєприпасів, — розповідає Сергій Цицера — генеральний менеджер-інженер компанії ЗАТ «Трансінтекс», яка виграла тендер на проведення цих робіт. — У нашій державі нині немає технології із застосування бризантних вибухових речовин у народному господарстві. Тому іншого виходу, як знищувати їх методом підриву, немає.

— Загалом сьогодні гостро стоїть питання утилізації боєприпасів, які є на складах Міністерства оборони, — продовжує Сергій Цицера. — Щоб не повторився гіркий досвід Новобогданівки, коли на ліквідацію наслідків новобогданівської біди державі потрібно витратити багато коштів, які могли б піти на будівництво доріг, житла, інші цілі. Що стосується інших складів, то на багатьох із них термін зберігання боєприпасів уже закінчився. На сьогодні ми маємо відрізок часу протягом п’яти — максимум семи років, щоб ці боєприпаси можна було безпечно перевозити до полігонів автомобільним транспортом. Після цього перед нами постане проблема, коли боєприпаси взагалі не можна буде ні перевозити, ні зрушити з місця. Тому проблему цю ми повинні вирішувати вже сьогодні, що і робимо.

Справді, на Рівненському військовому полігоні щодня лунають вибухи. Військові до них уже звикли. А ось мешканцям деяких навколишніх сіл від них, м’яко кажучи, не зовсім комфортно. У деяких людей потріскалися шибки, хати дали тріщини. Особливо багато письмових та усних скарг від мешканців сіл Мала Любаша і Борщівка Костопільського району, які розташовані у близькому сусідстві з полігоном. Чесно кажучи, перебуваючи у відрядженні 21 серпня у Костополі, який розміщений набагато далі від полігона, була свідком того, як під час вибуху в районній центральній бібліотеці тремтіли шибки не тільки у вікнах, а й у дверях.

Звичайно, селяни звернулись до керівництва області, щоб воно перейнялося їхньою проблемою. Голова Рівненської ОДА Віктор Матчук разом із фахівцями обласної санепідемстанції, управління МНС, журналістами побував і на полігоні, і в селі Мала Любаша Костопільського району, звідки скарг найбільше, щоб переконатися, як впливають вибухи на оселі селян.

Завітали на обійстя Євгенії Андріївни Гук. Жінка показала тріщини, які утворилися і всередині хати, і на її стінах ззовні після серії вибухів. А ще казала, що під час кожного з них у рамах тремтять шибки. В останньому переконалися Віктор Матчук та фахівці під час контрольного вибуху, коли підривники заклали для підриву лише 150 кілограмів боєприпасів. Євгенія Гук та її односельці, що зійшлися до двору, казали, що були вибухи й набагато потужніші.

Результат моніторингу контрольного вибуху, що його проводили фахівці Рівненської обласної санітарно-епідеміологічної станції 5 вересня у чотирьох найближчих до полігона селах, прокоментував заступник головного державного санітарного лікаря області Роман Сафонов:

— У селах Поліське Березнівського та Жалянка Гощанського районів рівень вібрації і звуку відповідав нормі, а ось у селі Борщівка і Мала Любаша Костопільського району перевищував норму, відповідно, на 4 та 2 децибели. Ми і далі проводимо моніторинг рівня вібрації і звуку під час закладення для підриву не 150, а 100 кілограмів боєприпасів. Узагалі, щоб зняти напругу серед населення, ми запропонували організувати постійний громадський контроль за кількістю боєприпасів, закладених для підриву.

— Ми розуміємо важливість виконання державної програми з утилізації боєприпасів. Але це повинно відбуватись без шкоди для населення. Тому ми разом із фахівцями уже шукаємо оптимальний варіант вирішення цієї проблеми, — підсумував голова Рівненської ОДА Віктор Матчук.

Рівне.

На знімку: голова Рівненської ОДА Віктор Матчук (крайній праворуч) на Рівненському військовому полігоні радиться з фахівцями.

Фото автора.