* Уряд остаточно затвердив проект держбюджету-2008 — про те, як інколи корисно не виконувати плани.

* Рада Нацбанку затвердила Основи грошово-кредитної політики на наступний рік — про те, як важко утрясати деталі.

* Мінекономіки має намір покращити прогноз зростання промисловості з 8 до 10—11 відсотків, а ВВП — з 6,5 до 7—7,2 відсотка за підсумками цього року.

Є запитання: чи ухвалять загальнодержавний баланс до новорічної ялинки? Вибори і подальші події покажуть. Одне зрозуміло: якісний держбюджет гарантуватиме динамічне зростання економіки і нашого добробуту. Наразі його доходи мають перевищити 250 мільярдів гривень, а видатки — 271,3 мільярда гривень. За лічені дні показник дефіциту (різниця між видатками і доходами) зріс з 2,18 до 2,33 відсотка від рівня ВВП — до 19 мільярдів гривень. Планові надходження від приватизації — на 2 мільярди. Дехто вже побачив передумову для накручування боргів. Поза тим, відхилення від прогнозних планів з утримання дефіциту бюджету інколи корисне. Наразі доходи перевищують видатки, і на фініші року дефіцит бюджету може становити менше одного відсотка від рівня ВВП. А менший дефіцит — то менші витрати на його погашення. Що менше запозичаємо — то менше витрачаємо на обслуговування держборгу. Зрештою, тим більше коштів вилучаємо з економіки для реалізації соціальних програм...

Кепсько рахуєте, — пролунало з Банкової. — Навпаки, добре, — парирував Мінфін. Смішно, адже обидві сторони мають рацію, але для тих і тих біле — то чорне. Перед виборами досягти консенсус-прогнозу щодо економічного потенціалу (ВВП) країни у річному вимірі проблематично. А Мінфін і не проти меншого дефіциту бюджету. Світова криза ліквідності банків ось-ось зведе до мінімуму зовнішні запозичення, доходів від приватизації — кіт наплакав, експортна виручка вислизає, як вода, а судячи з того, які ціни заламує російський «Газпром» Європі, імпорт газу примусить коригувати загальнонаціональні доходи.

Двічі збираючись, Рада НБУ так і не спромоглася узгодити відповідні параметри геть усіх «Основ грошово-кредитної політики на 2008 рік». Обмежилися середнім курсом гривні (4,95—5,25UAN/USD), зростанням грошової маси (25—31 відсоток) та інфляцією (6,8 відсотка). Утрясання деталей, проте, оголило проблеми, як дріт високої напруги. Турбота про електоральне поле набула такого розмаху, що Рада НБУ засумнівалася у виконанні інфляційного прогнозу на цей рік. Ці сумніви не розвіяли урядові вказівки продавати м’ясо на ринок з Держрезерву. Глава спостережної ради НБУ Петро Порошенко заходився заспокоювати банкірів — мовляв, Нацбанк може переглянути рішення щодо обмежень валютних запозичень ще до набрання його чинності. (Воно загрожує похитнути ліквідність вітчизняних банків, створюючи більш комфортні умови банкам з іноземним капіталом). А ще Рада НБУ пошкодувала, що в ній бракує... крісла для Першого віце-прем’єра, міністра фінансів Миколи Азарова. Чинний порядок не передбачає представництва у Раді урядовців. Фігурально кажучи, це те саме, що шити костюм у бухгалтера, а не у кравця.

Покращувати «індпошив» не можна нескінченно — не дають крій і фігура. Чого доброго, вийдеш на люди в закоротких штанях або піджаку. Тому важливо «шити» по соціальних та інноваційних лекалах і без перекосів. Усвідомлюючи, що задовольнити всі забаганки одразу неможливо: костюм від Азарова, а не від Гуччі. Тому третій етап Єдиної тарифної сітки підвищує зарплати бюджетникам не одразу, а з 1 листопада, не на сотні, а в середньому на 86 гривень. Не забули про додаткові пенсії по інвалідності, щомісячні компенсації сім’ям за втрату годувальника, захист постраждалих від аварії на ЧАЕС. (Зокрема, пенсія чорнобильця 1 категорії зросте у 7, а інших категорій — більш як у 10 разів). Утрималися від диференціації розмірів звичайних пенсій через підняття коефіцієнту трудового стажу, зате удвічі зросте доплата за кожен рік наднормованого стажу. Деякі ініціативи, зокрема Президента країни, поки що не врахували. Але, по-перше, це ще не означає, що вони не потраплять у прикінцеву редакцію в ході прискіпливих читань у сесійній залі. У міністра фінансів під час розгляду держбюджету під рукою, як завжди, виявиться не одна соціальна поступка. А по-друге — ну не може шити костюм бухгалтер!

Додаткові асигнування виділили на АПК (700 мільйонів гривень), на оборону та правоохоронні органи (410,4 мільйона), на здешевлення кредитів житлово-комунальної сфери (200 мільйонів), на розвиток авіаційної промисловості (330 мільйонів гривень) тощо. Усе це реально, якщо тільки не матимемо проблем з економічним зростанням — того саме ВВП. І якщо сімейні та державні доходи не з’їдатимуть ціни.

Міністр економіки Анатолій Кінах на тижні дав зрозуміти, що обійдеться без проблем. Його оптимізм не поділяє переважна більшість експертів. Нагадаю, за підсумками восьми місяців промисловість додала 10,9 відсотка за зниження цього показника щомісяця на 0,3—0,4 відсотка. Цілком очевидно, що для фінішного спурту промисловості передумов немає, а деякі показники сільського господарства можуть виявитися гірші за попередні через цьогорічну посуху. Тож більш вірогідним видається попередній прогноз його відомства (зростання промвиробництва — на 8,2 і ВВП — на 6,8 відсотка). Поза тим за 8 місяців ВВП зріс на 7,5 відсотка, дякуючи успіхам на будівництві, у торгівлі і в обробній галузі.

Дивна річ, в період перевиборних кампаній починаєш уболівати за економічний поступ, як за збірну команду з футболу — більше серцем, ніж розумом. Відмова Мінпаливенерго торгувати електроенергією на експорт за демпінговими цінами якоюсь мірою мені компенсувала кепський настрій від поразки нашої збірної з футболу від італійців. Тепер ось уболіваю за ваш прогноз, Анатолію Кириловичу. З патріотичних міркувань.