Плекають легені Землі

Державне підприємство «Сарненський лісгосп» має найвищу серед лісгоспів України середньомісячну заробітну плату — 2,3 тисячі гривень і кажуть, що це не межа. Близько двох тисяч гривень отримують і у ДП «Клесівський лісгосп», що у тому-таки Сарненському районі. А в Рівненському обласному управлінню лісового та мисливського господарства вона становить 1,7 тисячі гривень.

Це, а також високі соціальні гарантії лісівникам сприяли конкуренції за робоче місце: тепер керівники лісгоспів мають можливість вибирати кращі кадри. Їх пропонують і лісний коледж, і Надслучанський інститут, що в місті Березному. Лісівники тримаються роботи — в області близько п’ятдесяти династій із загальним стажем 40 і більше років. Скажімо, лише у ДП «Зарічненський лісгосп» їх шість. А лідером серед династій є родина лісничого Острівського лісництва цього само лісгоспу Леоніда Лаща, загальний трудовий стаж якої сягнув більше ста тридцяти років.

Більше довжини екватора

Лісівники Рівненщини щороку садять ліс, причому на більших ділянках, ніж вирубують. Але не менш важливо уберегти його не лише від лісокрадів, що не завжди безпечно (були випадки, коли лісникам розкрадачі лісу приставляли вили до грудей, скеровували на них вантажівки, палили будинки, хліви, копиці сіна), а й від вогню. Дев’яносто відсотків лісних угідь оглядаються з веж, щоб швидко виявити джерела загорання: цього року було виявлено тридцять випадків, тоді як у минулому — сімдесят сім. Лісівники створили більше 35 кілометрів протипожежних розривів, мають майже 12 тисяч кілометрів мінералізованих смуг — більше довжини екватора.

До речі, 80 рівненських лісівників тиждень допомагали своїм херсонським колегам на ліквідації лісової пожежі.

Насінина до насінини

На Рівненщині для підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісів створено потужну лісонасіннєву базу — найкращу в Україні. А це 213 гектарів постійних лісонасіннєвих плантацій, майже 1,2 тисячі гектарів генетичних резерватів, більше тисячі гектарів постійних лісонасіннєвих ділянок. Це, а також 345 гектарів плюсових насаджень і 274 плюсові дерева дає можливість здійснювати в області роботи з переведення лісовирощування на генетично-селекційну основу. За загальних обсягів посадки лісу в межах 4,2 тисячі гектарів на 0,6 тисячі гектарів використовували селекційний садивний матеріал. А гектар лісу, посадженого з елітного садивного матеріалу, на 15—20 відсотків продуктивніший. Лісівники заготовили 4,5 центнера насіння сосни з покращеними генетичними властивостями.

Маючи широку мережу розсадників (на Рівненщині їх 420), лісгоспи вирощують щороку понад 65 мільйонів стандартного садивного матеріалу сіянців і саджанців, чим забезпечують не лише свої виробничі потреби, а й потреби в озелененні населених пунктів Рівненщини.

Музей лісу

На базі Костопільського лісництва буде відкрито музей лісу. Вже підбираються матеріали та експонати, які розкажуть про еволюцію лісової справи. Тут знайдете розповіді про колишні лісосплавні контори, указ про ліси, датований 1919 роком, багато інших цікавих архівних матеріалів. А серед експонатів побачите знаряддя праці, якими в різні роки користувалися лісівники (є серед них і перша модель меча Колесова, з допомогою якого садили ліс, і сучасні прилади — електронні мірна вилка, висотомір тощо). Музей прийме відвідувачів уже наступного року. А ось на те, щоб навколо нього більш як на п’яти гектарах створити лісовий парк, знадобляться роки.

Дизайнер з ножицями

Біля Клесівського лісництва, що розмістилось обабіч жвавої траси неподалік селища Клесів Сарненського району, автомобілісти зменшують швидкість, а то й зупиняються, щоб помилуватися озелененням території навколо нього. Такі території біля лісництв на Рівненщині завжди тішать око естетичністю і красою (воно й зрозуміло — кому, як не лісникам, підвладні подібні секрети), але ця вирізняється серед інших тим, що тут кущі і дерева мають певні обриси. Окремі схожі на келих Богдана Хмельницького, шахові та геометричні фігури, свічку діви Марії, олімпійську чашу, лавку... Все це — вічнозелене, з ялини, ялівцю, туї.

А творить ножицями всю цю красу 72-річний Олексій Ворон, який знає «фізіологію» дерев і кущів, бо присвятив лісу більше чотирьох десятків літ. Це його захоплення. А сам процес створення зеленого дива починається із садіння кущів та дерев. Це витвір паркового мистецтва Олексій Ворон заклав на неугіддях, ще коли будувалося приміщення лісництва.

— Завозив саджанці й насіння з-за кордону. Не оминав і сусідніх областей — вісімнадцять машин посадкового матеріалу свого часу привіз з Волині, Львівщини, — розповідає Олексій Федорович. — А потім надав деревам певної форми. Ніби й непогано вийшло.

Олексій Федорович скромно замовчує, що тепер до нього по досвід та й щоб просто помилуватися зеленою красою, приїздять з інших лісгоспів. Відчувається, що в зелені фігури потомственний лісівник Олексій Ворон (він свого часу прийняв естафету професії від батька, а також зумів передати її своєму синові Олександру, який працює у Рівненському заказнику) вклав усю свою любов і душу.

Рівне.