На запитання про майбутнє євроінтеграції в журналістів буде хвилин десять

Сьогодні в Києві відбудеться одинадцятий саміт Україна—ЄС. Участь у ньому візьме вся правляча верхівка Євросоюзу та України. Прем’єр-міністр Віктор Янукович заради такої події навіть на один день перерве свою «передвиборну» відпустку. Проте більшість громадян України, які часто не помічають проведення таких зустрічей, певне, найбільше хвилює, чи відчують вони на собі наслідки саміту.

Отож головними темами саміту стануть переговори з нової посиленої угоди між Україною та ЄС та про подальший розвиток відносин. Обидва питання — надзвичайно гострі. Сьогодні Євросоюз пропонує нам так звану програму посиленого сусідства.

Що це означає, днями в Брюсселі роз’яснювала Європейський Комісар у справах зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер. До речі, одна з учасниць сьогоднішнього саміту. За її словами, ця програма включатиме чотири напрями. Перший — створити інтегровану економічну зону вільного руху товарів, послуг та капіталу. Другий — спростити перетин кордонів. Третій — інтегрувати енергетичну сферу і, нарешті, четвертий — посилити технічну та фінансову допомогу.

Звичайно, про членство (навіть у перспективі) в цих планах не йдеться. Причин, чому Європа не хоче не лише прийняти Україну до свого співтовариства, а й не розглядає нас як рівних собі навіть в дуже далекому майбутньому, — кілька. По-перше, це традиційні внутрішні проблеми України — політична ситуація, далекі від євростандартів товари та послуги, відсутність переконливої підтримки євроінтеграції серед громадян. Друга причина — внутрішньоєвропейська. Річ у тім, що ЄС за останні п’ять років поповнився 12 новими членами. Є велика різниця у розвитку між новачками та старожилами. І ще: після того, як Франція та Голландія відкинули Європейську Конституцію, ЄС залишився без плану розвитку.

Така позиція європейців не влаштовує українських політиків. Вочевидь, ті з них, які ще пару років тому обіцяли нам членство в ЄС за кілька років, сьогодні переконуватимуть високопосадовців ЄС змінити свою позицію. До того ж — без свідків. Більшість зустрічей пройде за зачиненими дверима. Зокрема, автор цих рядків була шокована, коли побачила, що прес-конференція після завершення саміту триватиме аж... півгодини! Крім того, як зазначено в повідомленні прес-служби Президента України, спочатку четверо учасників виступлять із короткими заявами. Нескладно підрахувати, що на запитання в журналістів залишиться хвилин десять. Тож про що йтиметься на саміті, очевидно, розкаже «особиста преса» (це нове поняття теж з повідомлення президентської прес-служби), яку на зустрічі таки допустять.

Протилежна сторона передвиборчої кампанії теж намагається отримати електоральні дивіденди від саміту. Так, днями Прем’єр-міністр Віктор Янукович заявив про погіршення візового і торгового режиму ЄС з Україною. «Впроваджується система, яка погіршує ситуацію для наших товаровиробників на європейських ринках, відкрито нові антидемпінгові справи в Євросоюзі, підвищуються митні платежі на нашу продукцію», — заявив прем’єр. Вочевидь, не відаючи про таку сумну картину торговельних відносин, голова економічної місії Посольства Франції (однієї з найпотужніших країн ЄС) Філіп Пегор’є на прес-конференції повідомив: товарообіг між країнами за останні півроку зріс на 30 процентів.

Можна підсумувати, що на саміті європейська сторона переконуватиме українську в перевагах сусідства, а не членства. А українські політики намагатимуться результати зустрічей витлумачити електорату відповідно до своїх обіцянок.