На Чернігівщині кількість радіоточок щороку скорочується на 15—20 тисяч. У 497 селах послуги проводового мовлення вже не надаються. А там, де воно є, пенсіонери скаржаться на погану роботу зв’язку. Радіопередавач то хрипить, то мовчить. Хоча трапляється й інше. Наприклад, до корпункту зателефонував Микола Стельмах із Батурина:
«А ви знаєте, що у нас зовсім обрізали радіодроти? І це в колишній гетьманській столиці!»У чернігівській дирекції ВАТ
«Укртелеком» нічого втішного про подальший розвиток проводового мовлення в області не сказали. Батурин? Так, там справді обрізані повітряні лінії, але натомість забезпечено умови для приймання ефірного мовлення, для малозабезпечених закуплено 150 радіоприймачів.Директор обласної філії Олексій Сидоренко вважає, що дротова радіомережа — пережиток минулого.
— Вона енергозатратна, — каже він. — Щоб працювали домашні радіоточки на всій території України, потрібно лише електроенергії стільки, скільки виробляє одна потужна ТЕЦ. Такого марнотратства у європейських країнах нема вже давно. Ми ж тільки в області продовжуємо утримувати 28 тисяч кілометрів ліній проводового мовлення. Цього року, наприклад, уже довелося замінити 72 кілометри проводів повітряних ліній, 4,5 кілометра кабелю, 20 опор. Торік забезпечення роботи 215825 радіоточок завдало нам збитків на 5,4 мільйона. Будуть вони не меншими й цьогоріч. Адже тільки за півріччя кількість абонентів зменшилася на 24599 осіб. А обслуговування радіотрансляційних вузлів, фідерів, мереж проводового мовлення залишилося на тому само рівні.
Що ж буде далі? Схоже, ще рік-два-три, і дротова радіомережа накаже довго жити. Причиною цього є й демографічна ситуація — щороку помирає 20—25 тисяч пенсіонерів, які є основними абонентами
«Укртелекому». Крім того, дедалі більше людей користується радіоефірними приймачами.Останні й покладуть край радіодротам? Відповідь довго шукати не треба.
На Чернігівщині кілька років тому вже планували запустити проект заміни проводового мовлення на ефірне. Тоді розраховували витратити на це 9 мільйонів гривень. До цієї суми входило й безкоштовне роздавання всім абонентам нових радіоприймачів, виготовлених на чернігівському
«ЧеЗаРі». У цьому разі якість приймання українських програм стала б на порядок вищою. Але проект благополучно потонув в узгодженнях, відсутності фінансування. А на щорічні збитки Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком» у 5—7 мільйонів можна за два роки розбудувати систему ефірного мовлення. До того ж практично в усіх районах, крім Ніжинського, можна вже зараз на радіоефірний приймач спіймати не одну, а декілька програм. Але ж... самопливом, без належного державного фінансування цю проблему не зрушити з мертвої точки.Тим часом у районах у процесі реконструкції застарілих ліній електропередач, їхніх опор демонтується й мережа проводового мовлення. Її відновлення потребує значних коштів. У Срібнянському районі після зміни електроопор залишились підключеними лише 1062 радіоточки...
Фото з сайта http:\\\\ nedelia.ru.
