Рік «Українського форуму»

Громадсько-політичне об’єднання «Український форум», створене 2006 року за ініціативою відомих українських політиків, економістів, громадських і державних діячів, учених, митців, які поділяють спільні державницькі позиції, відзначає першу річницю своєї діяльності. Упродовж року «Українським форумом» було проведено чимало заходів, об’єднання відіграло важливу роль у цивілізованому врегулюванні гострої політичної кризи. Про це розмова з головою «Українського форуму» Володимиром СЕМИНОЖЕНКОМ.

— Як виникла ідея утворення «Українського форуму», кому вона належала і чи вдалося за цей рік виконати ті завдання, які ставили на початку його діяльності?

— Ідея, що в Україні повинна існувати авторитетна громадська організація, яка захищала б інтереси не партій чи окремих груп, а громадянського суспільства, не належала одній людині, а буквально витала в повітрі й висловлювалася дуже багатьма. Тобто сам час прийняв це рішення за нас, і залишилося лише зібратися і уточнити завдання організації. Бо жодна партія, незважаючи на свої завдання, не виконує свого призначення, і люди у своїх планах та думках не спираються на якусь політичну партію. За соціологічними даними, 70 відсотків громадян взагалі не довіряють партіям і хочуть бачити щось нове. А громадська організація має інші завдання: вона не заполітизована, не стає на бік лівої чи правої ідеї, а переймається проблемами, які турбують суспільство і від яких залежить розвиток країни. Серед засновників «Українського форуму» були відомі громадсько-політичні діячі різних політичних уподобань та безпартійні: Борис Олійник, Анатолій Зленко, Віктор Мусіяка, Михайло Сирота, Олександр Чалий, Валентин Симоненко, Георгій Крючков, Сергій Тарута, Андрій Курков, Сергій Гриневецький, Геннадій Книшов.

— Про своє бажання увійти до «Українського форуму» також заявляли двоє президентів — Леонід Кравчук і Леонід Кучма. Чи їх уже прийнято до лав об’єднання?

— Так, буквально з перших кроків роботи «Українського форуму» і навіть ще до його офіційного створення колишні президенти казали: якщо буде така організація, ми із задоволенням візьмемо в ній участь. Нещодавно прийнято рішення про їхнє входження до об’єднання. Суть нашої організації, з одного боку, — це високий експертний рівень. З другого боку, хочемо через експертизу та аналіз впливати на суспільно-політичні явища в державі.

— На одному з перших заходів «Українського форуму» в листопаді 2006 року його учасники виступили з ініціативою створення громадянської конституційної асамблеї, а у квітні 2007-го — з ініціативою створення громадянської платформи захисту конституційного ладу України. Чи втілено ці наміри у життя?

— Безумовно. Громадянська конституційна асамблея існує і більше того — працює над грунтовними розробками змін до Конституції. Уже майже на 100 відсотків готовий наш проект конституційних змін для того, щоб завершити політичну реформу. У цій роботі ми діємо не з одного боку — президентської вертикалі чи коаліції, а враховуємо всі точки зору і логіку самого конституційного процесу та громадянського суспільства. Цей проект передбачає завершення тієї конституційної реформи, яку вже розпочато, а також введення двопалатного парламенту. Скажімо, нині маємо дивну ситуацію: одні твердять, начебто парламенту немає, але це досить спірне питання. На думку членів «Українського форуму», парламент існує, він не може приймати закони, але не може не існувати. Якби ж було дві палати парламенту і призначено дострокові вибори нижньої палати, то верхня палата забезпечувала б народне представництво. Ми підготували багато пропозицій, як треба модернізувати Конституцію, не створюючи нову, як це тепер пропонують деякі гарячі голови через референдум, що може призвести до непередбачуваних наслідків, а завершити реформу і зробити досить серйозну модернізацію чинної Конституції, щоб у майбутньому не виникало таких конфліктів, як нещодавно. Адже нинішній конфлікт створено саме конституційними суперечностями. Це конституційний конфлікт.

— Однією з причин нинішньої політичної кризи називають роз’єднаність між гілками влади, політиками. «Український форум» об’єднує громадсько-політичних діячів різних поглядів. Як, на вашу думку, можна об’єднати політичних опонентів, щоб не допустити розколу країни?

— Є проблеми росту, кваліфікації людей, які сьогодні працюють у державному будівництві. Однак на це все списати неможливо. На жаль, сьогодні вся влада формується за принципом відданості, а не професіоналізму, за принципом «свій—чужий». Але було б дико, скажімо, набирати футбольну команду за принципом відданості головному тренеру чи капітану команди. Вона ніколи не зіграла б. У політиці тим паче. А під час створення партійних списків, коаліції і навіть уряду — здебільшого практикують саме так. Усе залежить від системи виборів у країні. В однопалатному парламенті за існуючої партійної пропорційної системи із закритими списками не може бути нічого іншого, аніж постійний конфлікт і постійна боротьба за владу. Бо все зрештою виходить на боротьбу трьох-чотирьох фінансово-політичних груп. По-друге, треба зняти всі двозначності Конституції і завершити конституційну реформу, ухвалити необхідні закони. Такий комплекс питань і пропонує «Український форум». На кожному етапі ми пропонували свій вихід із політичної кризи. До речі, міжнародні експерти фактично пропонували те саме. Тобто своєю роботою ми демонструємо, що не важлива приналежність до політичних сил, бо є стратегічні поняття, такі як єдність держави, соціально-економічний прогрес, розвиток конкурентоспроможності країни тощо, які повинні об’єднувати сьогодні всіх.

— Чого ви очікуєте від дочасних парламентських виборів? Чому не берете в них участі особисто?

— Нічого доброго не очікую, бо вони не вирішать жодного питання. Якби ці вибори проводилися на новій основі — у мажоритарних округах обирали б представників політичних партій, тоді можна було б щось очікувати. Я відмовився від участі в нинішніх виборах, хоча мені це й пропонували, бо легітимність цих виборів сумнівна. Краще за цей час підготувати нову Конституцію. Наразі також завершуємо розробку стратегії розвитку України. І з такими документами зможемо вплинути на політичну ситуацію, щоб нові вибори відбулися вже на новій основі. Є багато запитань до дочасних виборів і взагалі сумнівів, що новий парламент запрацює. Тоді — знову дочасні вибори. Але оскільки в нинішній ситуації їх неможливо провести на чинному законі про вибори, думаю, є інші технології. Адже ніхто ще не сказав, що списки обнулено, що не можна поповнити парламент. Може бути домовленість політичних еліт для того, щоб іще цей парламент прийняв новий закон про вибори.

В Україні постійно ставиться під сумнів легітимність виборів головних суб’єктів влади — то третій тур президентських виборів, нині — на сумнівній основі парламентські вибори. А країна без влади — це суцільний хаос. Якщо хтось хоче нести хаос, то це якраз той шлях. Якщо все-таки повернутися до діаметрально протилежного, то треба прийняти рішення, які унеможливили б нелегітимність суб’єктів влади та хаос. Тому без нового закону про вибори неможливий поступовий сталий розвиток країни.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.