Національна система управління проектами соціально-економічного розвитку

Україна, що пройшла через жах Чорнобильської катастрофи, як жодна інша країна розуміє необхідність створення надійних енергетичних об’єктів. Що таке «непрофесійне управління», ми знаємо краще, ніж інші країни. Ми випробували це на власному досвіді. Для того, щоб це не повторилось, потрібно, щоб усіма діями, від досліджень і проектування до введення в експлуатацію, і експлуатацією енергетичних об’єктів, керували професіонали, озброєні професійними методологіями управління. Реалізація всіх енергетичних проектів, в тому числі великомасштабних проектів ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції міжнародними командами проектних менеджерів неможлива без «пристосування» кращого світового досвіду управління проектами до умов України. Проект перетворення ЧАЕС на безпечний об’єкт здійснюється в умовах глобалізації й інтенсифікації всіх форм взаємодії між країнами. Отже, виникає необхідність у поширенні в енергетичній галузі України кращого світового досвіду управління проектами.

На практиці розроблення великомасштабних і довгострокових проектів здійснюється подібно об’єкту «Укриття», як правило, при погано зумовлених цілях, істотній невизначеності обмежень ресурсного характеру, за наявності великої кількості відносин між елементами системи, які не формалізуються або складно формалізуються, за недостатньої інформаційної забезпеченості процесів розроблення і прийняття управлінських рішень. Сам проект є нестаціонарною системою, яка постійно розвивається. Все це призводить до істотної структурної і параметричної невизначеності подібних проектних задач, передбачає наявність значної кількості різних варіантів проектних рішень при погано зумовленій системі критеріїв їх вибору.

Методологія управління проектами з урахуванням динаміки оточення допомагає адаптації енергобудівних та енергоексплуатаційних підприємств до вимог конкурентного середовища на світових ринках. Але досвід показує, що одержати значний ефект від впровадження розробленої й орієнтованої на застосування в розвинених країнах методології управління проектами на окремих підприємствах або навіть галузях неможливо. Для ефективного впровадження методології управління проектами необхідно реалізувати системний підхід до «розповсюдження політики змін через проекти» у всіх сферах розвитку соціально-економічних процесів країни. Саме у цьому випадку застосування інструментів управління проектами забезпечує успіх більшості проектів і, як наслідок, стійкий розвиток держави. Створення єдиної системи управління проектами, до котрої входили б компоненти кадрового й організаційного розвитку середовища проектного керування, формування професійної інфраструктури, застосування інструментів проектного управління у сфері соціально-економічного розвитку України, є одним з найактуальніших науково-технічних завдань, яке було розв’язано колективом авторів: В. Ю. Биковим, С. Д. Бушуєвим, Н. С. Бушуєвою, Т. І. Єфименко, І. В. Кононенком, В. А. Копиловим, Ю. М. Теслею, Ю. Ф. Ярошенком, роботи «Розробка та впровадження національної системи управління проектами соціально-економічного розвитку України в сферах державного управління, освіти і виробництв», яку висунуто на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки за 2007 рік.

Створити таку систему в загальнонаціональних масштабах можна на основі проведення фундаментальних досліджень у розвитку теоретичних основ, методів, моделей і технологій управління проектами, які забезпечували б гарантоване функціонування інструментів проектного управління в динамічному соціально-економічному середовищі країни. Саме з цього боку названа робота колективу авторів є визначальною і потрібною для науково обгрунтованого розвитку енергетичної галузі України. Адже, як показує світовий досвід, застосування професійного підходу до управління проектами будівництва складних енергетичних об’єктів дає змогу створювати такі об’єкти в межах заданого часу і коштів і з високою якістю.

Основна ідея представленої роботи полягає в тому, що підвищення ефективності енергетичного будівництва можливе на базі розробленої авторами національно орієнтованої методології управління проектами соціально-економічного розвитку України. Серед яких найважливішими виступають енергетичні проекти.

Що нового в цьому напрямі зробили автори? Вони підійшли до питання створення орієнтованої на національні проекти системи управління не через побудову специфічних методів і технологій управління, а через створення нових специфічних методів і технологій інформаційного забезпечення управління. Для того, щоб удосконалити управління проектами, потрібно вдосконалити процеси інформаційної взаємодії у проектах. А для цього необхідно створення інформаційно орієнтованої методології управління проектами. Методології, в основі якої лежать способи створення і використання інформаційного ресурсу систем управління проектами. Просто? Так. І ця проста ідея, яка реалізована в наукових працях авторів, дала змогу створити ефективну національну систему управління проектами, в основі технічного компонента якої лежить вдосконалення методів використання інформації у всіх процесах управління проектами.

Автори виходили з того, що для ефективного керування енергетичними проектами в умовах функціональної організації енергобудівних підприємств необхідна побудова систем управління, орієнтованих на матричну організацію процесів в енергетичних проектах. У роботі значне місце приділено питанням розробки теоретичних основ, моделей та засобів матричних інформаційних технологій управління будівництвом складних енергетичних об’єктів. Тема наукової роботи зумовлена відсутністю теоретичних основ матричних інформаційних технологій управління та розроблених і впроваджених вітчизняних професійних систем управління проектами будівництва складних енергетичних об’єктів, що реалізують методологію управління проектами на підприємствах з функціональною організацією.

З огляду на ці тенденції, команда, яка висунула роботу на здобуття Державної премії, за останні 15 років розробила й упровадила таку систему управління проектами соціально-економічного розвитку України, яка забезпечила формування кадрового потенціалу держави й рішення практичних завдань керування тисячами й тисячами проектів в Україні. Хоча мені відомо, що деякі представники цього колективу, зокрема С. Д. Бушуєв і Ю. М. Тесля ще в 80-ті роки минулого століття розробили автоматизовану систему управління будівництвом АЕС, яку з успіхом впровадили в Управлінні будівництвом Південноукраїнської АЕС і яка на початку 1991 року була прийнята як типова в об’єднанні «Атоменергобуд» Міністерства енергетики і електрифікації СРСР. Позитивним моментом цієї системи є те, що вона досі експлуатується в АТ «Південенергобуд» (спадкоємиці Управління будівництвом Південноукраїнської АЕС).

Значний внесок командою зроблено в підготовці та міжнародній сертифікації проектних менеджерів Чорнобильської атомної станції та об’єкта «Укриття». Підготовлено та сертифіковано більш як 80 професійних проектних менеджерів, які працюють з проектами ЧАЕС. Високий рівень їх підготовки підтверджується консультантами провідних світових компаній у галузі управління проектами Бехтел, Вестенгаус, Фраматом-Сіменс та іншими. Створено науково-, навчально-виробничий комплекс з кафедрою управління проектами Київського національного університету будівництва та архітектури, де навчаються за магістерською програмою з управління проектами понад 40 ключових фахівців ЧАЕС.

У наш час авторами роботи, яку висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2007 рік розроблена й упроваджена унікальна система управління проектами розвитку України. Система включає організаційний компонент — формалізовану основу для підготовки кадрів (професії, роботи й послуги з керування проектами, програми підготовки й перепідготовки кадрів і т. п.), сам кадровий потенціал управління проектами й технічний компонент, що передбачає розроблені авторами наукові основи національно орієнтованої методології управління проектами й програмами. Органічне сполучення наукових розробок авторів в області управління проектами з системою підготовки професійних проектних менеджерів є відмінною рисою цієї роботи.

В енергетичній галузі України застосування методології управління проектами можливе й повинно бути реалізовано в таких напрямах:

* побудова об’єкта «Укриття» та перетворення ЧАЕС в безпечну систему;

* будівництво нових енергетичних потужностей;

* проведення планово-попереджувальних ремонтів;

* створення та впровадження енергозберігаючих технологій.

Усі ці напрями є проектно орієнтованими і можуть бути успішно реалізовані лише через успішне управління проектами, які їх формують. Що для цього зроблено в праці, яка розглядається?

Проектна орієнтація діяльності за функціональної природи організацій енергетичного будівництва, які є, призводить до неможливості використання традиційних «лінійних» методів менеджменту. Це, в свою чергу, ускладнює процес побудови якісного інформаційного наповнення бізнес-процесів енергетичних проектів. Унаслідок цього виникають непередбачувані і незаплановані зміни в реалізації проектів, що збільшує вартість та терміни закінчення будівництва. У цьому зв’язку важлива розробка такої методології управління проектами, яка могла б забезпечити створення ефективного інформаційного наповнення бізнес-процесів управління будівництвом енергетичних об’єктів. Свого роду інформаційно орієнтованої методології управління проектами. І таке інформаційне наповнення бізнес-процесів має відображати і стратегію управління проектами, і важливість місії підприємства, стратегії його розвитку.

Для ефективного керування енергетичними проектами в умовах функціональної організації енергобудівних підприємств необхідна побудова такої методології управління проектами, яка була б орієнтована на матричну організацію процесів управління будівництвом складних енергетичних об’єктів. Такі системи управління проектами мають досягати цілей діяльності (реалізації проектів) і цілей організацій (пов’язаних із забезпеченням власної життєдіяльності) на базі ефективної організації дій управлінських служб з формування інформаційного ресурсу систем управління проектами і організаціями енергетичного будівництва.

Це і є основним змістом технічного компонента національної (за масштабами) системи управління проектами, розробленої авторами, в частині, що відноситься до енергетичної галузі виробництв. Для реалізації цього компонента авторами виконано аналіз сучасних підходів до проблеми створення національно орієнтованої методології управління проектами. Виділено основні напрями розвитку, склад та сучасні теоретико-методичні концепції управління енергетичною галуззю України. Зазначено, що в сучасних умовах у разі існування розвиненого ринку інструментальних програмних засобів систем управління проектами та організаціями основна проблема побудови такої системи полягає у створенні ефективної технології наповнення її інформаційного середовища, а також використання цієї інформації в процесах управління проектами. Отже, автори на основі системного аналізу виділили проблему інформатизації об’єктів енергетичного будівництва через використання матричних інформаційних технологій як головну в підвищенні ефективності управління енергетичним будівництвом. У зв’язку з необхідністю ефективного управління проектами будівництва складних енергетичних об’єктів в умовах функціональної організації вітчизняних енергобудівних підприємств авторами виконано розробку теоретичних основ матричних технологій управління, які орієнтовані на специфіку предметних галузей діяльності, зокрема енергетичної галузі, та впроваджено їх в практику діяльності. Розроблено і впроваджено програмно-інструментальні засоби управління проектами в енергетичній галузі України.

Створена авторами методологія побудови національної системи управління проектами соціально-економічного розвитку України, її методи і засоби були застосовані під час розроблення низки великих програм, які прийняті на державному рівні і забезпечують розвиток ключових напрямів модернізації національної системи освіти. Кожна з цих програм передбачає виконання десятків, сотень окремих проектів. До їх виконання залучаються значні людські ресурси (десятки, сотні тисяч фахівців з різних спеціальностей, десятки наукових установ, десятки тисяч навчальних закладів, сотні підприємств), спрямовуються великі кошти (мільярди гривень). Безумовно, що управління такими проектами і програмами доцільно здійснювати, застосовуючи методи і засоби управління проектами. Лише за цих умов можна сподіватися на їх ефективну реалізацію.

Для формування в управлінському, виробничо-технологічному, фінансово-економічному середовищі професійної культури управління проектами слід було розгорнути в необхідних масштабах спеціальну підготовку проектних менеджерів, перепідготовку практиків, зайнятих у сфері управління проектами, а також тих, хто має безпосередній стосунок до цієї сфери, створити в найближчі роки в Україні «критичну масу» практикуючих проектних менеджерів, яка забезпечила б якісні позитивні зміни у сфері управління проектами, забезпечити істотне підвищення ефективності робіт з підготовки та реалізації різноманітних проектів і програм розвитку. Тобто найближчими роками в Україні має бути подолана планка критичної маси кількості проектних менеджерів, реально задіяних у реалізації найважливіших проектів розвитку національної економіки, сфер її виробництва, послуг і соціальних систем.

Отже, на мою думку, авторами розроблено та впроваджено наукові засади щодо управління проектами (в тому числі в енергетиці), які перевищують кращі світові аналоги та національно орієнтовану систему управління проектами, яка являє собою цілісну та повну інфраструктуру професійного забезпечення сталого розвитку України.

Наукові засади методології управління проектами, розроблені авторами, орієнтовані на особливості функціонування вітчизняних підприємств і організацій. Особливо наголосив би як на важливому результаті на теоретичних основах матричних інформаційних технологій, що дало змогу створювати раціональні матричні схеми формування інформаційного ресурсу систем управління проектами і організаціями в складних енергетичних проектах (на прикладі будівництва Південноукраїнського енергокомплексу).

Науково-теоретичний та науково-практичний базис інформаційно орієнтованої методології управління проектами та програмами авторами використано для створення систем управління складними народногосподарськими проектами в енергетичній галузі. Було розроблено сімейство програмно-інформаційних засобів, які знайшли своє впровадження в енергетичному будівництві. Таке управління тепер вже реалізується на базі розробленої колективом авторів інформаційно орієнтованої методології управління проектами та такими засобами матричних інформаційних технологій, як автоматизована інформаційна система управління проектами будівництва складних енергетичних об’єктів (WІN), програмно-інформаційна система управління ресурсами проектів (PrіmaNad).

Але навіть не це є основним у роботі. Основним є те, що автори створили справді національну систему управління проектами, в центрі якої стоїть професіонал — підготовлений в цій само національній системі проектний менеджер. Такий підхід не має аналогів у вітчизняній практиці формування дієвих управлінських систем. Саме привнесення професійного середовища в процеси управління будівництвом, експлуатацією, забезпеченням надійної роботи чи ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції, наділення цього професіоналу справді дієвими в Україні інструментами управління дає змогу ефективно реалізовувати енергетичні проекти, що забезпечить сталий економічний розвиток України в найближчі роки і на перспективу. Так команда, що висунула роботу на здобуття, зробила значний внесок у підготовку професійних проектних менеджерів на ЧАЕС, забезпечила цих менеджерів знаннями й інструментами професійного управління проектами ЧАЕС.

Загалом, робота є важливою для світової науки проектного менеджменту, об’єднує наукові дослідження з практикою їх застосування та діями, спрямованими на формування кадрового потенціалу національної системи управління проектами. Ця робота створює передумови прогресу України в енергетичній сфері. Вважаю, що висунута робота «Розробка та впровадження національної системи управління проектами соціально-економічного розвитку України в сферах державного управління, освіти і виробництв» гідна присудження Державної премії України в галузі науки й техніки за 2007 рік.

Ігор ГРАМОТКІН, генеральний директор ДСП «ЧАЕС».