Хоча й питання про надання гірничого відводу для розробки гранітів
«Рівнеоблавтодору» не стояло на порядку денному останньої сесії Рівненської обласної ради, все-таки депутат-регіонал Анатолій Юхименко за підтримки своїх колег з інших фракцій проголосував за його розгляд. Загалом голосування з цього питання сесійну залу розділило за двома позиціями. Одні не хотіли його торкатися, залишивши таким чином можливість згодом передати останній державний кар’єр у приватну власність. Інші прагнули залишити родовище у державній власності і дозволити шляховикам користуватися ним для будівництва доріг. Останню позицію підтримала більшість.Пристрасті розгорнулися навколо Яріського гранкар’єру, що у Рокитнівському районі. Є підстави припускати, що рішення сесії облради не остудить жаги деяких ділків через рейдерські схеми прибрати до рук це підприємство. Адже видобуток гранітів, виготовлення щебеню останніми роками стали прибутковими.
Свого часу цей гранкар’єр був приватним. У 2003 році його придбала Державна служба автомобільних доріг України
«Укравтодор», передавши на баланс свого дочірнього підприємства «Рівнеоблавтодор». Практично відтоді він і утримує кар’єр у робочому стані — відкачує воду тощо, щомісячно витрачаючи на це 25—30 тисяч гривень.—
«Рівнеоблавтодор» за 560 тисяч гривень придбав ліцензію Міністерства екології і природних ресурсів, а також одержав позитивну відповідь від територіальної громади селища Томашгорода на оформлення гірничого відводу для розробки гранітів, — каже депутат облради Анатолій Юхименко, який з вересня 2006 року обіймає посаду начальника служби автомобільних доріг у Рівненській області. — Вдячний депутатам, які попри свої політичні уподобання зайняли державницьку позицію, проголосувавши за надання гірничого відводу «Рівнеоблавтодору».Лобіювати це питання Анатолія Юхименка, як він сказав, змусило кілька обставин. Найголовніша з них — катастрофічна нестача щебеню, який шляховики змушені купувати в сусідніх областях. Хоча на Рівненщині чимало своїх гранітних кар’єрів і щебзаводів, усі вони в приватних руках. А жоден з приватників не зголосився взяти участі у тендері на поставку щебеню
«Рівнеоблавтодору».—
Водночас у нас велика програма будівництва доріг, — розповідає Анатолій Юхименко. — Серед найбільших проектів (його вартість півтора мільярда гривень) —повна реконструкція до 2010 року дороги Київ—Чоп. Уже цього року розпочинається реконструкція відрізку шляху Броди—Рівне. Тендер на ці роботи виграла італійська компанія, фінансує проект ЄБРР. Італійці уже сьогодні шукають бази, щоб розмістити свої виробничі потужності. Аби здати за два роки, як і передбачено проектом, цю дорогу, щодня потрібно приймати 15 тисяч тонн вантажів (щебеню, піску тощо). Тому ми готові спільно на взаємовигідних умовах розробляти кар’єр. Служба автомобільних доріг області може жити тільки з цього. Адже ми одержали можливість не лише для своїх потреб виготовляти щебінь, а й продавати його, заробляючи в такий спосіб гроші для будівництва та утримання місцевих доріг. А ще на часі капітальний ремонт відрізку дороги Київ—Ковель, ремонт та реконструкція шляхів Устилуг—Луцьк—Рівне та Луцьк—Млинів—Дубно. Ми маємо на меті встановити обладнання, яке дасть можливість видобувати в родовищі від 500 тисяч до мільйона кубометрів щебеню на рік (так він коштуватиме майже наполовину дешевше від того, що купуємо у приватників).— Ваші опоненти наводили факт заборгованості попередніми власниками кар’єру у зарплаті та бюджетних відрахуваннях. Як із цим? — цікавлюся в Анатолія Юхименка.
— Якщо гранкар’єр запрацює, ми готові відшкодувати ті борги протягом кількох місяців, — запевнив депутат.