* Цього місяця подорожчають хліб, пиво, м’ясо та дещо з бакалеї. Ціни на цукор знизяться, а на бензин утримаються від різких коливань щонайдовше до виборів.

* Кабінет Міністрів розглядає проект держбюджету на 2008 рік з дефіцитом у 17,7 мільярда гривень — далеко не всі президентські соціальні ініціативи мають місце.

Передвиборний марафон завдає таких дошкульних збитків, як весняна посуха. Потужний струмінь політичного піару не вгамовує, а роздмухує інфляційні очікування, тож макроекономічний прогноз, який закладався у держбюджет на цей рік у розмірі 7,5 відсотка, сприймається вже як недосяжна мрія. Поза тим саме посуха і недооцінка урядом низки інфляційних чинників зумовлюють напружену ситуацію на споживчому ринку.

Тепер про деякі спостереження. Ціновий сплеск на свинину та яловичину угледіли тільки у липні—серпні, тоді як ціни на м’ясо невідворотно зростали з весни, а поголів’я худоби скорочується кілька років поспіль. Неврожай в Україні і далеко за її межами спричинив стрибок світових цін на продовольче і фуражне зерно. Вважай — на борошно і кормову базу, яка домінує у собівартості виробництва м’яса (птиці — до 70 відсотків). Його споживання зросло за рік за статистикою на 3 кіло і зараз підтримується грішми під вибори. Через це меморандум здатен захистити цей товар від подорожчання тільки теоретично і тимчасово. Цього місяця м’ясо подорожчає щонайменше на 10 відсотків, і того більше — після виборів. Дорожчатиме молочна продукція, вершкове масло, крупи.

Посилаючись на недорід і невисоку якість пивного ячменю, про підвищення цін у жовтні-листопаді заголосили пивовари. Звучить переконливо, посуха зачепила і їхні плантації. За рік ціни на ячмінь подвоїлися (до 1500 гривень за тонну), а виробництво солоду з ячменю нового врожаю не інакше розкрутить цінову спіраль. Як на мене, щоб нові цінники не різали людям очі, їх почнуть потихеньку міняти вже зараз — за підсумками місяця пиво може подорожчати на 3—5 відсотків. Не до столу буде сказано, — міцний алкоголь також, що зумовлює намір Мінагрополітики встановити мінімальну оптово-відпускну ціну на міцний алкоголь у 38,86 гривні, а мінімальну роздрібну ціну — 46,63 гривні за літр 100-відсоткового спирту.

Тільки з кінця вересня, вважають у Мінпаливенерго, розпочнеться сезонне зниження роздрібних цін на нафтопродукти. Малоймовірно, з огляду на те, що з жовтня росіяни піднімають експортне мито на нафту на 12 відсотків (до 250,3 долара США за тонну), а їх вплив збігається зі зростанням вартості інших енергоносіїв. Проте до виборів ціни на автозаправках встоять, а після нас очікує та сама неструнка цінова пісня.

Серед відвертих прорахунків уряду на інфляційному фронті — недооцінка впливу подорожчання промислової продукції на роздрібні ціни, який дає про себе знати через два-три місяці. Можливо, тому, що методика підрахунку цін на промтовари не завжди враховує експорт. А можливо, тому, що уряд закриває очі на те, що компанії збільшують свої прибутки завдяки інфляції, а не розвитку виробництва (фінансові результати підприємств саме на це і вказують), але важко не помітити, що спалах роздрібних цін на товарних ринках відбувся саме через два місяці після пікових зростань промислових цін.

Про якість нашвидку схваленого урядом проекту держбюджету на наступний рік рано стверджувати щось напевно. Поза тим намір скоротити річну інфляцію до 6,8 відсотка, яка, власне, є найболіснішим податком на доходи громадян, слід вітати. За підрахунками Мінфіну, доходи зведеного бюджету зростуть на 22,8 відсотка, або на 46,48 мільярда гривень. Цього достатньо для реалізації соціальних ініціатив, які висловлював Президент країни. Але що врахували геть усе — не факт. На це вказують і вже оприлюднені орієнтири — зростання економіки до 7,2 відсотка, скорочення дефіциту держбюджету до 2,2 відсотка від рівня ВВП і намір частково покривати його приватизаційною виручкою. Тим більше не факт, що цього разу усе піде, як по-писаному. Не зарікатися від бюджетних сюрпризів закликав і минулий тиждень: з’ясувалося, що в серпні вперше від початку року план з надходжень до загального фонду провалили на 400 мільйонів гривень. Митниця пояснила цю прикрість зниженням обсягів надходжень імпортного газу. Це — серйозний конфуз, бо найбільші надходження цього року дає саме імпортний ПДВ, скорочення якого до кінця року можуть зумовлювати відновлені через суди пільги учасників вільних економічних зон. А якщо нас спіткає ще й податкова посуха, тоді ні про які соціальні ініціативи не може бути й мови. А зростання інфляції матимемо і до, і після виборів.