Зберегти і відновити рекреаційно-туристичний потенціал України — таку мету поставив перед собою колектив науковців

Туризм сьогодні є одним із пріоритетних напрямів економіки нашої країни. Темпи його розвитку в останні роки навіть перевищують середні показники розвитку інших галузей. Однак відомо і те, що ця галузь потребує особливої уваги з боку держави, зокрема, ефективного і раціонального використання природних ресурсів з одночасним їх збереженням та відновленням, визначення рекреаційного потенціалу всіх регіонів країни, виконання робіт з відновлення ландшафтів і поліпшення упорядкування рекреаційних територій.

Це спонукало групу спеціалістів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Інституту проблем природокористування та екології Національної академії наук України, Державного науково-виробничого центру «Природа» Національного космічного агентства України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Українського державного геологорозвідувального інституту об’єднати свої зусилля на вирішення цієї проблеми. Нещодавно стало відомо, що працю науковців «Розробка та впровадження екологоорієнтованих методів збереження та відновлення рекреаційно-туристичного потенціалу території України» (автори Кузьменко Е. Д., Адаменко О. М., Готинян В. С., Гошовський С. В., Карпенко О. М., Півень В. О., Романенко В. Н., Рудько Г. І., Скрипник О. О., Шкіца Л. Є.) Комітет з державних премій у галузі науки і техніки виніс на публічне обговорення. Цю роботу коментує Почесний директор Інституту екології Карпат НАН України академік НАН України Михайло Андрійович Голубець.

Актуальність аналізованої праці полягає в тому, що, з одного боку, вона дає відповідь на питання, як зберегти наявний рекреаційний потенціал від негативного впливу промислових підприємств. Цьому сприяють запропоновані в роботі сучасні інформаційні технології, які забезпечують оцінку екологічного стану території. Вони застосовуються перш за все у гірських районах Українських Карпат та Криму, де природні компоненти середовища збереглись у відносно незайманому стані, до певної міри це стосується також Причорноморського регіону. А з іншого боку — пропонує, як відновлювати рекреаційний потенціал там, де природні складові території зазнали руйнівних змін. Розроблені нові технології відновлення порушених земель зорієнтовані на використання потенцій природних процесів та допомогу природі. Такі методи рекомендовані для застосування і впроваджені на теренах гірничодобувних регіонів Центру, Півдня та Сходу України.

Серед основних наукових досягнень можна виділити такі:

Уперше запропоновано геоінформаційні технології розробки комп’ютеризованих систем екологічної безпеки техногенних об’єктів гірських територій, визначені структури та умови функціонування гірських, передгірських і рівнинних екосистем. Обґрунтовані структура екологічної безпеки та методи оцінки складових цієї безпеки — екологічного аудита, екологічного моніторингу, прогнозування розвитку екологічної ситуації та її моделювання у різних ландшафтних умовах рекреаційно-туристичних територій.

Уперше розроблено наукові і методичні основи моделювання природно-антропогенних геосистем Українських Карпат, управління екологічною безпекою їхніх природно-антропогенних геосистем, теорії і практики оцінки екологічних ризиків на рекреаційних територіях. Створені комп’ютеризовані системи екологічної безпеки, за допомогою яких здійснюється оцінка антропогенного впливу на довкілля та обґрунтовані геоекологічні засади раціонального природокористування для розвитку рекреаційно-туристичної індустрії. На прикладі території Карпатського регіону розроблено структуру регіональної екологічної мережі, ядром якої є 457 природно-заповідних територій та об’єктів загальною площею 189,3 тис. га, а також екологічні коридори, що розміщуються уздовж основних річок (Дністер, Прут, Черемош, Лімниця та інші), і виконано геоекологічне та еколого-туристичне районування.

Уперше розроблено систему аналітично-інформаційного гарантування екологічної безпеки рекреаційно-туристичних територій на базі системи прогнозування та моделювання екзогенних геологічних процесів (ЕГП), що дозволила створити єдиний інформаційний масив даних різного рівня просторової деталізації для своєчасного вирішення проблеми прогнозування активізації екзогенних геологічних процесів, передбачення виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ЕГП.

Уперше здійснено обґрунтування оптимальних заходів щодо інженерного захисту санаторно-курортної і туристичної інфраструктури, визначення несприятливих для проживання та відпочинку територій, створення сучасної картографічної основи та оперативного моніторингу з використанням новітніх засобів дистанційного зондування Землі. За допомогою сучасних методів створено геоінформаційну систему земельного фонду проектованого Національного природного парку «Перлина Волині і Поділля». Фактично цією роботою започатковано створення нового виду інформаційного ресурсу, який дає змогу забезпечити ефективне управління природно-заповідними територіями та їх використання в рекреаційно-туристичній діяльності.

Набула подальшого розвитку методологія оцінки екологічної безпеки гірничого комплексу на основі аналізу зон техногенного впливу навколо окремих його об’єктів і формування екологічної інформаційної системи гірничого комплексу відповідно до характеру змін з метою розробки програми відновлення втрачених властивостей природних ландшафтів. Виконані аналітичні та експериментальні дослідження для прогнозування стану довкілля в межах впливу гірничих підприємств, що знаходяться на стадії ліквідації, зокрема, підприємств з видобутку сірки, калійної та кам’яної солей у Передкарпатті. Розроблено автоматизовану інформаційну довідкову систему гірничопромислового комплексу, яка дає можливість приймати екологічно оптимальні рішення на етапі ліквідації підприємства. На основі аналізу нормативно-правового забезпечення ліквідації гірничих підприємств і проведених досліджень запропоновані доповнення до «Гірничого закону України», «Кодексу України про надра» та закону «Про ліквідацію гірничих підприємств».

Уперше запропонований метод активізації відновлення ґрунтів на порушених гірничими роботами землях шляхом їх обробки органічними речовинами твердих і рідких відходів сільського, комунального та лісового господарств. Це дало змогу запустити природні механізми ґрунтоутворення (накопичення вологи, поживних речовин, агрегування) і стало передумовою формування рослинності, яка є базовим елементом природної складової рекреаційно-туристичного потенціалу території. Обґрунтування необхідності охорони вторинних екосистем, ландшафтного та біотичного різноманіття дало змогу надати правовий статус ландшафтних заказників місцевого значення територіям «Візирка» на землях Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату, ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Богданівський» на землях Орджонікідзенського ГЗК. Сьогодні вони активно використовуються в рекреаційно-туристичній діяльності місцевого значення.

Уперше розроблено методи інтеграції техногенних територій, що охороняються, в екологічну мережу відновлюваних елементів. Запропоновано основні принципи створення екологічної мережі на техногенно порушених територіях, обґрунтовано методи забезпечення цілісності сполучних елементів екологічної мережі (Інгулецький, Саксаганський, Базавлуцький екологічні коридори) та використання її для відновлення рекреаційно-туристичного потенціалу. Основні наукові розробки були випробувані на об’єктах природоохоронної та рекреаційно-туристичної діяльності в різних регіонах і впроваджені на рівні технічних рішень, що підтверджено відповідними документами (актами випробування та впровадження). Екологічний ефект полягає в тому, що збережені та відновлені популяції понад 299 видів рослин і 1490 видів тварин, у тому числі 52 види, що занесені до Червоної книги Європи та України, збільшено площі земель природно-заповідного фонду, збережено родючі чорноземні ґрунти. Створені три ландшафтні заказники, в межах яких проведено відновлення екосистем, сформовані ланки коридорів екологічної мережі.

Упровадження результатів роботи дозволило зменшити площу земель, що підлягають рекультивації, і відповідні витрати на її здійснення. Застосування маловитратних методів природного самовідновлення дало можливість відновити рекреаційно-туристичний потенціал територій, вирішити багато екологічних проблем. Економічний ефект тільки від створення заказників «Візирка» та «Вершина» становить 5,9 млн. грн.

За змістом, оформленням, глибиною аналізу, впровадженням, поєднанням науки і практики робота є зразком використання інтелектуального потенціалу на користь нашої держави. Її авторський колектив, безумовно, заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки за 2007 рік.

На знімку: у туристичному бізнесі Прикарпаття домінує народна автентика.