Споконвіку ця тема особливо болюча для селянина. Мабуть, немає жодного українського класика, який не зачіпав би її. «Нам Бог допоміг доробитися оцієї землі, в яку ми втопили свої роки, свої дні і кровцю свою... ми тішилися, що вона перейде у руки наших дітей, і вони, як святу ікону рано й увечері її цілуватимуть», так писала свого часу Ольга Кобилянська. Відтоді мало змінилося. І нині брат готовий йти на брата заради клаптика родючого чорнозему. А коли той клаптик знаходиться ще й поблизу столиці, то він стає ласим шматком і для можновладця, який бачить у ньому об’єкт вдалого вкладення капіталу.

Частина мешканців Княжичів вважають, що сільський голова Ольга Касьян (обрана, до речі, на цю посаду вчетверте), їх ошукує.

Скаржників підтримує і голова спілки власників майна і земельних ділянок, реформованого в КСП ім. Щорса, Володимир Вітер:

— Дійшло до бійки. А міліція сприяла цьому. Сталося це ще наприкінці минулого року. Тоді наше село навіть в новинах показували. Однак кримінальну справу і досі до кінця не доведено. Ми не раз проводили збори, але підтримки в нас не було. Тепер уже шість тижнів на Банковій спимо на асфальті. Тиждень пікетували Генеральну прокуратуру.

Невдоволених згуртував навколо себе колишній депутат сільської ради Сергій Мартіян.

— Ми боремося офіційно з 12 листопада 2006 року. Основне, я гадаю, чого мені вдалося досягнути —підняти дух у людей. Вони готові активно боротися.

І справді готові. Княжани наелектризовані так, що достатньо невеличкої іскри, аби в селі знову спалахнув конфлікт із мордобоєм. У село прибули голова Київської облдержадміністрації Віра Ульянченко та заступник голови секретаріату Президента Марина Ставнійчук. Ольга Касьян на початку розмови запевнила столичних гостей, що село нормально економічно розвивається. Але є лише групка незадоволених, які роблять бурю у склянці води.

Марина Ставнійчук зазначила:

— Останній тиждень проблемою займаємося разом із Генеральною прокуратурою, із обласною адміністрацією, з органами внутрішніх справ. Ситуація складна, але багато в чому зроблена штучно тими, хто тут живе.

Усі звернення княжичан так чи інак пов’язані із порушенням кримінальних справ, каже заступник голови секретаріату Президента. Тож у прийнятті будь-якого рішення треба зважати на таємницю слідства.

Марина Ставнійчук додала: треба рухатися в межах правового поля. Ми приїхали сюди не на чиєсь запрошення, а тому, що люди стоять під секретаріатом, і ми мусимо розібратися в суті конфлікту, не стаючи на жодну сторону.

Столична делегація вирішила відвідати сільські збори, які було призначено саме на день відвідин села високопосадовцями. Люди, які вже зібралися у залі, тупотіли ногами, вигукували «Ганьба!» і «Геть!», а іноді вдавалися і до гостріших слів. Підігріті паном Мартіяном, частина селян налаштувалася покинути зал. Ледь вдалося розсадити натовп.

Віра Ульянченко порадила людям не чубитися, а збирати підписи для того, щоб законним шляхом переобрати сільського голову.

Голова сільської ради Ольга Касьян має свою точку зору в цьому питанні:

— Люди із Києва приїхали не підтримати владу, яка діє на селі, а навпаки спровокувати людей. Мені особисто Ульянченко сказала: «Ольго Іванівно, або пишіть заяву, або на вас буде кримінал». І віднедавна у нас тут ведуться перевірки. Займаються моїм чоловіком, цікавляться навіть скільки разів я була на бюлетені.

У селі все нормально. У нас тільки один аферист, якого знають на всю Україну. Це Мартіян. Зараз він потрібен, аби навести хаос, а зробити це дуже просто, бо високо піднялася ціна на землю. Людям, які вже продали свої наділи, Мартіян голослівно обіцяє розглянути питання про нові.

Нині я відчуваю дуже великий тиск. У кабінеті навіть довелося поставити відеокамеру, бо мені сказали, що я «заказана». Землю нині розкуповують депутати, представники обласної та районної держадміністрацій, а простих людей тільки колотять, аби вони прийшли на вибори.

P. S. Якщо підписи за проведення референдуму все-таки зберуть, Ольга Касьян обіцяла обов’язково написати заяву про звільнення.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.